Що чекає Ужанський національний парк у 2020 році

В Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція Віктора Бирковича, голови науково-технічної ради Ужанського національного природного парку. У заході взяли участь також представники природоохоронної установи, яка діє в області 20 років: Федір Куртяк, член науково-технічної ради Ужанського НПП, завідувач кафедри зоології УжНУ, Владислав Мірутенко, член науково- технічної ради Ужанського НПП, к.б.н., Марина Заяць, голова ради трудового колективу Ужанського НПП та Неля Коваль, науковий співробітник Ужанського НПП.

Мова йшла про майбутнє природоохоронної території та зміни, які чекають Ужанський національний парк цього року. Зокрема, про передачу земель національним паркам, про співпрацю із сільрадами, до яких належать території парку та вирішення конфліктів з місцевим населенням. Віктор Биркович прокоментував екологічні питання, пов’язані з Ужанським національним парком, та конфліктні питання, які супроводжують нацпарк в останній час.

Восени 2019-го Ужанський національний парк відзначив 20-річчя. Загальна площа парку -39 тис. га, з них майже 15 тис. га (38% площі) перебуває під постійною охороною служби держохорони парку. Решта 11381 тис. га (29%) водить до складу Ужанського НПП без вилучення у постійних користувачів, тут діє охорона ДП «Великоберезнянське ЛГ», 12873,7 га (33%) входить до складу нацпарку, але перебуває у віданні місцевих рад та земель запасу, але ця територія не охороняється. Про це розповів Віктор Биркович. «У 2019 році був виданий указ Президента про збільшення площі майже на 7 тис. га (до 46 тис. га). На сьогодні завдання –розширення парку, за рахунок земель, які перебувають у державному лісовому господарстві. Це майже 57% території адмінрайону. І з цим виникає багато проблемних питань, які треба вирішити, зокрема, пов’язаних з тим, що район на 90% дотаційний. А з боку держави немає уваги та належного фінансування. На території парку проживає 14 тис. осіб, 3500 домогосподарств, діє 12 сільських рад. Район не газифікований у тій частині, яка розміщена у нацпарку, виникає конфліктна ситуація. Вже були постанови кабміну щодо забезпечення сонячною енергією, іншими видами енергії, але нічого за останні 20 років не зроблено». З території парку (господарської частини) виділяється в межах 4 тис. м. куб дров для населення, що становить менше десятої частини відсотка і не робить ніякого навантаження на природні ресурси (природний приріст у рік 35 тис. м. куб), – каже Віктор Биркович. «На сьогодні за 5 років динаміка розвитку парку – 400% ріст надходження спеціального фонду, що становить на сьогодні майже 850 тис. грн за 2019 рік у порівнянні з 200 тис. грн. у 2013 р. З 2013 року виріс також потік туристів з 15 тис. осіб до 94 тис. осіб, вперше Ужанський нацпарк отримав 100 тис. грн прибутку за минулий рік від туризму (відвідування туристичних або екологічних маршрутів). На території парку діє багато туристичних маршрутів. Серед них – маршрут «лінія Арпада», з відновленням якої допомогло Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді. Зроблено дорогу та інформаційні стенди на місці падіння найбільшого метеориту в Європі. Розроблено нескладні одноденні маршрути з відвіданням дерев’яної церкви у Кострино 1645 р., та Ужоцької церкви 1700 р., найстаріших дубів у Європі у Стужиці та праліси Лубні та Ужка. У планах—запустити спільний туристичний потяг з нацпарками сусідніх країн, удосконалити рух по маршруту «лінія Арпада», вже започатковано астротуризм: підписали меморандуми і договори про створення парку зоряного неба, які передбачають облаштування пунктів споглядання за зірками. Така спільна ініціатива Ужанського нацпарку, парку «Полонина» (Словаччина) та Бєщадського парку (Польща). «Інвестовано 2,5 млн. грн. в облаштування літнього табору для відпочинку. Започатковані 4 кемпінги, – каже Віктор Биркович. – Маємо велосипедні маршрути 11 км та 42 км, плануємо створити прокатний пункт велосипедів. Активно ведеться міжнародна співпраця. На Карпатський днях добросусідства вже тричі за останні два роки відкривався кордон (територія нацпарку межує з Польщею). За кілька днів пройшло 3 тис. відвідувачів. Якщо буде досягнуто домовленостей, то відвідування іноземними туристами парку може сягнути 100-150 тис. у перспективі. Але питаннями відкриття переходів має займатися центральна влада, на сьогодні цим ніхто не займається». При відкритих кордонах через Ужанський парк можна прокласти з сусідніми країнами міжнародний туристичний маршрут протяжністю 140 км, який би продавався як якісний продукт на європейському ринку.

«Туристична активність парку за останній роки значно зросла, проводиться багато заходів, які залучають громадськість, – каже Владислав Мірутенко, член науково- технічної ради Ужанського НПП, к.б.н., – Проводиться відкрита політика щодо залучення інвестицій. Тут є певні нюанси, пов’язані з географічним та історичним розташуванням. Адже регіон, на території якого розташований парк, не є найбагатшим». «Ще 5-6 років тому про Ужанський національний парк знали небагато. Може чули щось про дідо-дуб, туристичні стежки і Стужицю, – додає Федір Куртяк, член науково-технічної ради Ужанського НПП, завідувач кафедри зоології УжНУ – З того часу парк став реальним брендом, суттєво «виріс». Є цілі напрямки досліджень, які проводяться на території парку. Парк діє і про нього чути!»

Павло Федака, член науково-технічної ради Ужанського НПП також розповів про допомогу учасникам бойових дій, які здійснювалися адміністрацією парку. «У 2017 році

на базі Ужанського НПП був заснований Всеукраїнський форум бойових дій «Загартовані війною», проводили його і у 2018 році. Учасники АТО мали можливість поспілкуватися, оздоровитися, відбулися спортивні турніри, – каже Павло Федака. – На жаль, у 2019 р. ми не змогли провести національний форум, бо виникли питання дестабілізації роботи парку, позапланові перевірки».

З часу створення парку започатковано роботу наукового відділу. Про це детальніше розповіла Неля Коваль, науковий співробітник Ужанського НПП. «За ці роки науковці дослідили 507 видів хребетних та 1922 види безхребетних. Кожен виявлений новий вид – це для нас велике досягнення. Доступ науковців для досліджень був дуже важким, але вдалося налагодити місток між державними прикордонними структурами та науковцями, щоб ми змогли потрапляти на такі території. За останні роки у 4 рази збільшилась кількість ідентифікованих видів фауни». За словами Нелі Коваль, понад 10 років науковці парку проводять дослідження кажанів, яких є цілі колонії. Виявлено поселення бобрів на висоті 900 м. Живуть на території парку цілі колонії птахів тощо. Через різноманіття фауни, в парку планують запустити фототуризм, облаштувати спеціальні споруди з великою площею для спостереження за тваринами.

Марина Заяць, голова ради трудового колективу Ужанського НПП розповіла про проблеми, які перешкоджають ефективній роботі нацпарку. «Територія, де розташований Ужгородський НПП, прикордонна. Раніше, до 2014 року там фіксували контрабанду. З того часу проблему вирішили, що посприяло потеплінню в комунікаціях з прикордонниками. Але з’являються періодично громадські активісти (чи ті, хто себе ними називає), які заявляють про фейкові рубки у парку. Територія, нагадаю, закріплена за трьома користувачами, і парк не відповідає за сільські території. Ще з 2013 року В.Каменца, який представлявся то пресою, то помічником нардепа, подавав різні запити у парк, заявляв про незаконні рубки, що не відповідало дійсності, – каже Марина Заяць.– Потім у 2016 році було звернення нардепа В.Петьовки, проведена велика перевірка, яка засвідчила відсутність тих речей, про які заявляв нардеп. І при цьому наша райрада і адміністрація надали лист прохання у міністерство призначити директором парку людину, яка має мисливський квиток та дестабілізує роботу нацпарку». За словами Марини Заяць, парку хочуть нав’язати керівником В.Каменцу, то ж колектив вирішив звернутися до міністерства через тиск новопризначеного директора та спроби заволодіти майном. Крім того був напад на заступника директора Ужанського НПП, відкрито кримінальне провадження.

За словами Віктор Бирковича, складна ситуація з призначенням керівництва у всіх національних парках Закарпаття. «Нема директора у Карпатському біосферному заповіднику, НПП «Зачарований край» та інших», конфлікти з нацпарками стають масовими, – каже Віктор Биркович. – Водночас «наверху» не можуть розібратися з чиновниками з Мінприроди, яке об’єднали з Міненерго, бракує фахівців та компетентних у нашій сфері людей».