Дворівневе ЗНО для представників нацменшин: тема мовного питання на Закарпатті залишається відкритою

У трьох районах Закарпаття проводили пришкільні мовні табори «БомбеЗНО» – експрес-підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з української мови для випускників шкіл з угорською та румунською мовами навчання.

Згідно з даними 2018 року 63% учнів шкіл, розташованих у місцях компактного проживання румунської громади, не подолали поріг ЗНО з української мови. У місцях компактного проживання угорської громади – 67,5%.

МОН у співпраці з освітніми організаціями «GoGlobal», «Освіторія» та за фінансування Фінського проекту підтримки шкільної реформи в Україні запустили пілотний проект «БомбеЗНО», аби підвищити кількість тих випускників у Закарпатській та Чернівецькій областях, які успішно долатимуть пороговий бал ЗНО.

Щоб побачити програму в дії, на Закарпаття завітала Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України. Вона зауважила, що високою метою всіх змін, які запроваджуються державою, є вільне володіння українською мовою усіма верствами населення.

– Разом з тим, наші співвітчизники мають розмовляти й рідною мовою. Нас надзвичайно турбує ситуація, що більше половини випускників із числа представників угорської громади не подолали поріг «склав – не склав». Це означає, що школа не дає їм рівних з іншими випускниками можливостей – система освіти їх просто дискримінує. Так надалі тривати не може. Саме тому ми повинні знайти модель, яка врівноважить цю систему, щоб випускник міг вільно говорити українською, рідною материнською та англійською чи французькою мовами в додачу.

Лілія Гриневич констатувала, що хоч за чотири дні неможливо підготуватися до ЗНО, однак ідея табору в першу чергу полягала в тому, щоб «зламати лід остраху перед українською мовою». Треба розуміти, що угорська чи румунська належать до надто відмінних від української мовних груп, тому вчити українську випускникам таких шкіл значно складніше.

Міністерка розповіла, що спільно з Фінським проектом підтримки шкільної реформи в Україні протягом найближчих двох-трьох років планують створити стандарт української мови – як державної, так і рідної. Це практика багатьох європейських країн, коли представники національних меншин можуть складати ЗНО за іншим стандартом ніж ті, для кого державна мова є рідною.

– Наразі ми розробляємо дворівневе ЗНО, де один рівень – це «Українська як державна», а інший – «Українська як рідна». Тоді випускник обиратиме, яке ЗНО йому складати. Для цьогорічних випускників запроваджено адаптивний поріг «склав – не склав» для ЗНО з української мови та літератури, який визначатиметься комісією. Це серйозна можливість, яку ми ще маємо захищати перед іншими, адже не всі вважають її справедливою.

Лілія Гриневич зауважила, що мову потрібно практикувати, і не тільки декілька годин на тиждень. Тому наразі змінюють навчальний план, де збільшують кількість годин вивчення української мови. Так, у першому класі ці години вже збільшили з 3 до 5. Крім того, на розгляд парламенту внесли Закон «Про загальну середню освіту», де з 2023 року пропонується запровадити нову модель навчання у школах із мовами національних меншин. Згідно з нею до 5 класу учні мають володіти державною мовою на такому рівні, щоб 20% навчального часу проводилося лише нею, до 9 класу – 40%, а в 11-у класі – 60%.

Йосип Кантор, директор Великодобронської загальноосвітньої школи, яка стала однією з локацій табору «БомбеЗНО» в Ужгородському районі, зсередини бачить навчальний процес і може дати свою оцінку теперішній системі освіти:

– З огляду на таку кількість годин української мови у школах викладач має вирішити, чи готує він учнів згідно із затвердженою державою програмою або ж відкладе її вбік та навчатиме школярів практики, а не теорії. Відповідно, це має зворотну силу, адже в кінцевому результаті у випускників вимагають пройти ЗНО, яке складається суто із знання теорії, а не розмовної мови. Нам закидають, що угорськомовні школярі набагато гірше здають ЗНО з української, проте я знаю декілька закарпатських шкіл з українською мовою навчання, де учні мають такі самі результати.

Щодо таборів подібних до «БомбеЗНО» освітянин зауважив, що попри свої плюси вони не можуть замінити одинадцяти років, проведених у школі. Для поглиблення знання української мови школярів потрібно почати з основ, вибудувати систему освіти з нуля – змінити державні програми та адаптувати тести ЗНО до рівня, який вимагатиметься від представників національних меншин.

Свою точку зору щодо цього питання висловила й Ілдика Орос, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ:

– Я радію тому, що в деяких питаннях вдалося «розтопити лід». Адже протягом останніх десяти років наше педагогічне товариство, інститут та угорці краю загалом просили змінити підхід до екзаменування з української мови випускників угорських шкіл.

До речі, представники не корінних національних меншин, а іноземці, що проживають в Україні, дотепер здають іспит з української мови «як іноземної» – це саме можемо забезпечити і ми. Але наскільки мені відомо, навіть обіцяне дворівневе ЗНО не буде суттєво відрізнятися одне від одного.

Пані Ілдика зауважила, що із самого початку запровадження ЗНО стоїть питання – якими будуть вимоги до рівня знання української мови, якими стандартами керуватимуться при визначенні цих критеріїв? Ще одне – чи буде цей стандарт відповідати європейським нормам, де дітей навчають розуміти, розмовляти, писати та читати іншою мовою або ж дворівневе ЗНО вимагатиме знання літературної мови (як є це зараз)?

На думку Ілдики Орос все полягає в деталях, адже теперішнє ЗНО розробляють для україномовних дітей, що відвідували українську школу і для яких ця мова є рідною. Дітей навчають за однаковими критеріями, навіть якщо вони відвідували навчальний заклад з іншою мовою навчання: «ЗНО з української мови розробляють такої складності, як вступні іспити на філологічний факультет. Однак, якщо випускник хоче стати інженером, лікарем, математиком або ж біологом, навіщо йому знати українську на рівні філолога. Тому діти часто не проходять мінімальний поріг здачі ЗНО і педагоги в цьому аніскілечки не винні».

Також голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства висловила сподівання, що завдяки співпраці з МОН та позитивному ставленню влади з часом буде можливо змінити існуючу систему зовнішнього незалежного оцінювання. Адже діти мають уміти не лише складати тести, а й розмовляти, читати, писати та навіть думати українською мовою на тому рівні, який їм знадобиться у повсякденному житті та кар’єрі.

Вікторія КОПИНЕЦЬ