Торік на Закарпатті стартував проект Європейського Союзу, присвячений вдосконаленню стратегії зниження ризиків від надзвичайних ситуацій.
Головний об’єкт дослідження – закарпатські соляні шахти у смт Солотвино, які у 2007 році були затоплені, сформувавши масивні карстові провалля. Надзвичайна ситуація, що виникла навколо солерудника в Солотвині на Закарпатті, загрожує не лише населеному пункту та його мешканцям, але й екологічною катастрофою місцевого, а можливо, і національного рівня.
Днями учасники проекту, які представляють різні країни ЄС, дали прес-конференцію, аби поділитися першими напрацюваннями.
– Головна причина, чому ми сьогодні тут – це ситуація, яка склалася навколо Солотвинського солерудника. Утім, ми досліджуємо також загрози, які є в цілій області. Мова про такі надзвичайні ситуації, які будь-яким чином можуть вплинути на здоров’я та безпеку мешканців цього регіону, – розповів керівник проекту Петер Ґлерум. – Ми робимо це саме на Закарпатті, тому що цей регіон багатонаціональний, а також багатоплановий (тут можливі різні ризики надзвичайних ситуацій). Тому цим проектом ми вбиваємо двох зайців: підвищуємо безпеку для місцевих мешканців, а також напрацьовуємо методики, як надалі діяти в подібних ситуаціях. Наразі ми об’єднали оптимальний набір партнерів, як українських, так і з інших країн Європи. Таким чином ми поєднуємо знання українських науковців та кращих фахівців Європи.
Директорка з наукової роботи Інституту геології НАН України Стелла Шехунова наголосила на тому, що проект має два напрями діяльності: локальний – Солотвино, а також регіональний – спрямований на зібрання інформації про небезпеки та ризики, які є в регіональному плані.
– Ми картували усі загрози та ризики. Список небезпек, які будуть вивчатися у рамках цього проекту – це зсуви та селі, сильні снігопади, зливи, повені, підтоплення, ожеледь, засуха, а також різні техногенні небезпеки. За цими основними напрямками і буде розгортатися робота. Наразі Інститут геології НАН України вже зробив свій внесок у виконання цього проекту. Ми склали карту зсувів на регіональному рівні для Закарпаття, – розповіла Стелла Шехунова.
Узагальнити усю зібрану інформацію у рамках проекту повинен виш у Нідерландах. Кені Мейстерс, представник Делфтського технічного університету розповів, що українська та європейська сторони спільними зусиллями зможуть вирішити проблему в Солотвині, а також у цілому регіоні загалом.
– Наша задача полягає в тому, щоб перейняти ті дані, які зібрані у рамках проекту та транспортувати їх таким чином, аби вони були корисні на етапі прийняття рішень. Тому що будь-які дані – це важлива річ: карти, описи, дослідження, але головне – це зробити так, аби з цих даних була якась користь. Тому ми постійно обговорюємо ситуацію із органами, які приймають рішення на місцях, – розповів Кені Мейстерс.
Експерти пояснили, що протягом року тривала клопітка робота навколо досліджень цього проекту, а на черзі – обробка інформації та прийняття правильних рішень.
Христина БІКЛЯН