Експертні організації Закарпаття об’єдналися для надання безкоштовної допомоги біженцям

В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стане початок співпраці МФОЗНС «Регіон Карпат», що є виконавчим партнером Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) в Україні, та Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області. Йшлося про допомогу вразливим верствам населення – шукачів притулку та біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб.

Альберт Пірчак, директор Фонду Охорони Навколишнього Середовища «Регіон Карпат» повідомив про підписання Меморандуму про співпрацю між ФОНС «Регіон Карпат» та Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області. «У жовтні 2018 року між УВКБ ОНН та Центром безоплатної правової допомоги, складовою частиною якого є опис концепції співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги (БПД), підписано Меморандум, – розповів Альберт Пірчак. – Сьогодні ми підписали такий меморандум на Закарпатті. Мета цієї співпраці – надання підтримки центрам безкоштовної правової допомоги у поступовому розвитку їхнього потенціалу щодо ведення справ шукачів притулку та інших підмандатних УВКБ ООН осіб. Наша організація має немалий роботи з цією категорією осіб, ми опікуємося ними, починаючи з 90-их років. Наприкінці 90-их –початку 2000-их спостерігалися досить великі потоки біженців та шукачів притулку на Закарпатті. За останні роки спостерігається тенденція до зменшення і ми не очікуємо якихось різких змін, але маємо бути готові до цих змін і правильно реагувати у випадку швидких змін.

З червня 2017 року в Закарпатті ми розпочали з УВКБ ООН пілотний проект по наданню правової допомоги особам без громадянства і тим, що в групі ризику, зокрема, ромам. Їх за різними підрахунками в області до 80 тис. Десь 10% з цієї кількості не мають документів, ми стикалися з випадками, коли цілі покоління жили без жодних документів».

Магдалина Бобяк, начальник Ужгородського міського відділу ДМС в Закарпатській області нагадала, що особи, які досягли 14-річного віку повинні мати паспорти України громадянина. Якщо особа до 18-річного віку своєчасно не звернулася за паспортом, виникає проблема документування. У разі особа неграмотна– допомагають юристи. «Навіть були випадки, що необхідно було в судовому порядку встановлювати факт народження цих осіб. Ми співпрацюємо із школами, щоб швидше розпочинати процес отримання паспортів, щоб діти могли своєчасно звернутися і отримати документи,- коментує Магдалина Бобяк. – Є навіть категорія осіб, які мають на руках паспорти колишнього СРСР».

Василь Попадинець, директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області зауважив, що підписання Меморандуму сприятиме поглибленню співпраці та можливість пошуку додаткових механізмів, що наближуватимуть доступ до правосуддя для цих осіб. «Серед основних напрямів нашої співпраці – обмін інформацією щодо осіб без громадянства, шукачів притулку та біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, які звертаються за безоплатною правовою допомогою. Також ми спільно проводитимемо заходи, спрямовані на підвищення правової поінформованості вразливих груп населення. Йдеться і про підвищення фахового рівня працівників системи надання БПД та адвокатів, які залучаються для надання безоплатної правової допомоги, шукачів притулку та біженців, осіб без громадянства, – каже Василь Попадинець. – На підставі Законів України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та «Про безоплатну правову допомогу» біженці та особи, які шукають притулок, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка передбачає: призначення адвоката за рахунок держави; складання процесуальних документів; здійснення представництва інтересів у суді. Тільки за 2018 рік Регіональним центром було надано правову допомогу 508 іноземцям (шукачам притулку), до яких було застосовано адміністративне затримання працівниками Чопського та Мукачівського прикордонних загонів при спробі перетину кордону».

Микола Товт, начальник відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУДМС України в Закарпатській області зазначив: «Виконуємо третій за рахунком закон щодо захисту прав біженців (останній прийнято у 2011 р.) У 1998 році коли появилися перші заяви, кількість була невеликою, найбільшу кількість звернень фіксували у 2007 році – 1300 заяв. Чим більше затримується іноземців за спробу незаконного перетину кордону, тим більше звернень». За словами Миколи Товта, механізм отримання документів для отримання притулку в Україні доволі складний, триступеневий. «За останні роки йде тенденція до зменшення. Минулого року отримали звернення від 13 осіб. З початку цього року січень-лютий– від 8 осіб. Це заяви від громадян Пакистану, Сомалі, Бангладеш та інших. Сьогодні на обліку управління 139 іноземців, яким надано захист відповідно до закону. Україна має три види захисту. Конвенційний, додатковий та тимчасовий. (коли біженці прибувають масово), – пояснює Микола Товт. – За минулий рік з 13-ти заяв, 2 особам відмовлено у зв’язку з необґрунтованістю, 2 особам надано захист, решта перебуває на розгляді або процедурі оскарження. Переважна більшість заявникам є вихідцями з країн, які є небезпечними для життя біженців. В області облаштований другий в Україні пункт для перебування біженців (Мукачево, Перечин), там перебуває 75 осіб, у тому числі 26 дітей».

Костянтин Рукін, начальник відділу по роботі з іноземцями, дізнання та адміністративного провадження Мукачівського прикордонного загону Західного РУ ДПСУ додав, що на сьогодні змінилися напрямки руху біженців та шукачів притулку. Якщо на території, підпорядкованій Мукачівському прикордонному загону зменшився потік, то Чопський прикордонний загін минулого року фіксував збільшення кількості осіб та розмір груп. «Доходили групи до 27 осіб, як правило це громадяни В’єтнаму, які нашу країну сприймають як транзитну територію і прямують до країн старої Європи – Німеччини, Франції, Бельгії, Нідерландів, – каже Костянтин Рукін. – Виокремлення з цієї категорії шукачів притулку є важливим, це дійсно люди які втікають від війни».