Громадська вбиральня у Великому Бичкові: поличка на ланцюгах, весільний рушник, барвисті фіранки. ФОТО

Щоб скористатися вбиральнею на автостанції у Великому Бичкові, що на Рахівщині, треба заплатити чотири гривні. У касу, де продають квитки на рейсові автобуси. Таке оголошення висить на дверях туалету.

– Ідіть, – скаже вам касирка після того, як оплатили 4 грн., і кивне головою у бік вбиральні. Ви – аж бігом, бо автобус стоїть п’ять хвилин.

Туалет чотири гривні – звична ціна для туалетів на автостанціях Закарпаття. Ціна однакова, та сервіс різний. Те, що я побачила в туалеті у В.Бичкові, вразило. Зацінив би і «Ревізор». На двох вікнах тріпочуть барвисті фіранки. Вікна привідчинені, це добре, бо приміщення провітрюється. Панелі пофарбовані яскраво-синьою фарбою, такою, що аж очі ріже. Видно, яку мали, такою і пофарбували. І на цьому «спасибі».

Дуже злюся, коли у вбиральні нема гачка, на який би можна почепити сумку та верхній одяг. Часто доводиться ставити сумку на підлогу. Тут також відсутній гачок, але є поличка для власних речей. І ця поличка чимала: поміститься на ній не тільки дамська сумка. Витримає і вагу – поличку тримають алюмінієві кільця ланцюга, який закріплений цвяхами на стіні. Поличка припараджена весільним рушником. Двометровий. Звисає з обох боків. Фабричний, але з узорами. Файний. Добре, що ще якійсь ґаздині не прийшло у голову: в ґаздівстві згодиться. На рушник простелена серветка з квітками. Парада – що там казати. Помилувалася б, та відвідувачі гамселять у двері з криками: виходьте, тут черга, автобус уже відправляється.

Унітаз. Унітаз є. Білий. І кришка на ньому є. На кришці зсередини і на стіні над унітазом оголошення на ксероксному папері у файлі: «Ногами на унітаз не ставати». Не знаю, чи зважають відвідувачі на це прохання, але хтось-таки забруднив унітаз під час справляння потреби і не додумався, що треба взяти до рук йорж. Біля унітазу встановлений поручень з труб, пофарбованих білою фарбою. У деяких місцях ржа проїдає. Люди, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, за поручень подякують і побажають доброго здоров’я.

Щоб руки помити, є все: умивальник, вода, кусок мила у мильниці. Краще було б рідке мило з дозатором. Руки можна витерти рушником, до речі, рушник чистий, а можна посушити. Є дзеркало – аби ся увідіти цим файна, підправити марафет, зачіску.

У вбиральні аж 8 оголошень, про три написала вище. Коротко про інші. «Зберігайте чистоту» – дві штуки: біля вмикачів світла і сушки для рук. «Дотримуйтесь будь-ласка чистоти» також на двох аркушах. З чотирма знаками оклику і помилками: «будь ласка» пишемо окремо і виділяємо комами з обох боків. Не смертельно, але варто звернути увагу на зауваження відвідувача-філолога. Прохання «Бумагу в унітаз не кидати» написано без жодного знаку оклику. Зауважу: по-українськи «папір», а не «бумага». Туалетний папір. У туалеті паперу не було. А мав би бути або касирка мала дати.

Тетяна Грицищук, фото автора