Спаса люблю. Це свято асоціюється у мене із запахом яблук, груш, слив. До свого кошика ставлю по декілька штук яблук, персиків, слив, картоплі, а також помідори, огірки, моркву, цибулю, перець, качани кукурудзи, баночку меду. Під час обряду освячення перших плодів у Перечинському греко-католицькому Свято-Миколаївському храмі, яке провів отець Мирослав, вірники дискутують що треба нести святити. Дехто дотримується думки, що це Яблучний Спас, тому тільки яблука. А ще можна виноград.
– Що вродило на городі і саду, те і ставлю до кошика, – зауважила Ольга Іванівна. – Незважаючи на несприятливі погодні умови, засуху, вродила. Слава Богу, і картопля, і помідори, і яблука, білий виноград. Було б здоров’я хоснувати. Аби був багатий кошик, купила на місцевому ринку різні овочі та фрукти. Кошик оздобила червоною і зеленою стрічками, жоржинами та чорнобривцями – люблю красу.
Після обряду отець Мирослав сказав, що все освячене треба вдома з’їсти, а відходи (шкурки, кісточки) не викидати у сміттєві баки, а закопати в землю або спалити.
Зі Спасом, який символізує завершення основних хліборобських жнив, збігається і початок храмових свят. Традиційно в Україні кожен населений пункт має свій іменний престольний празник, званий храмовим.
Тетяна Грицищук, фото автора
