Настав час цвітіння бузку. Кожен кущ нагадує величезний букет.
Бузкова алея сьогодні
Квіти мають найрізноманітніший колір: білий, блакитний, рожевий, бузковий, ліловий. Вони зібрані у суцвіття – довгі китиці, завдовжки 30-50 см, що нагадує пухнастий хвіст лисиці.
Наші сади неможливо уявити без цього декоративного чагарника, який на Закарпатті ще називають горґона (орґона). Квіти бузку милують око, наповнюють повітря тонким ароматом.
У Перечині бузок росте біля багатьох хат. Милуйся, насолоджуйся, вдихай неймовірний аромат скільки душа забажає.
Декілька років тому я виявила перечинську родзинку – бузкову алею по вулиці Івана Франка, як підніматися вгору від Ощадбанку до православної церкви. Інформувала про це читачів «Карпатського об’єктива».
Алея бузку торік:
Днями, змінивши звичний маршрут, звернула на вул.Франка, аби вкотре помилуватися бузковою алеєю. Але на мене очікувала несподіванка – алеї нема. Більшу частину кущів зрізали.
Пані Юля, яка проживає в будинку поруч, розповіла, що кущі бузку у свій час висадили самі мешканці.
– Я посадила їх, кущів, декілька, доглядала. Сусіди також садили. Оцю скіпила на білу, бо хотілося різноманіття, – показує на бузок з білими квітами. – Дуже люблю сірєнь, квіти такі гарні, запах – чудо. А перед дощем підсилюється. Прийшли комунальники – позрізали наш бузок. Розумію, що тут їздять машини, веде дорога до кладовища, Хресної дороги, а чагарники розрослися. Було гарно, та що там казати. Але повирізали більш як треба. Зрізали і мого горіха, бо казали, що там проводи і не можна. Тепер дивлюся на кам’яні церковні мури-огорожу. Шкода, що нашого бузку залишилося так мало, – зітхнула пані Юля і повернулася до роботи – готувати картоплю для посадки.
Тетяна Грицищук, фото автора