23 жовтня Угорщина вшановує пам’ять революції та визвольної боротьби 1956 року. З нагоди цього національного свята в Ужгороді провели ряд урочистих заходів, на які завітав Ласло Трочані, міністр юстиції Угорщини.
Спочатку пан Ласло зустрівся з керівництвом Закарпатської ОДА та Закарпатської обласної ради, з якими обговорив питання двосторонньої співпраці держав.
Пізніше він приєднався до спільного заходу Генерального консульства Угорщини в м. Ужгороді, Консульства Угорщини в м. Берегові, ГО «ТУКЗ – КМКС» та Демократичної спілки угорців України біля пам’ятника героям Угорської революції та визвольної боротьби 1956 року, що у сквері поблизу «Совиного гнізда».
Йожеф Бугайла, Генеральний консул Угорщини в м. Ужгороді, привітав усіх, хто прийшов покласти квіти до пам’ятного знака.
«Нині день ушанування пам’яті тих сумних подій, що відбулися в 1956-му. Тоді після 10-річного приниження, фізичного та душевного нищення ми взяли свою долю у власні руки. Увесь світ, затамувавши подих, стежив за ентузіазмом, рішучістю та сміливістю угорських революціонерів, які з чистим серцем вступили в бій проти режиму», – зауважив пан Бугайла.
Революція 1956 року була започаткована простим народом, молоддю, яка виросла в часи диктатури. Революціонери, відчуваючи п’янку силу свободи та єдності, сміливо вступили в бій з радянським режимом.
Зокрема Генеральний консул розповів: мало хто знає, що люди, котрі тут жили, бачили, як формувалися колони радянських танків, які потім були введені в Будапешт, щоб придушити революцію.
Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА, у свою чергу, подякував за запрошення взяти участь у відзначенні 61-ї річниці Угорської революції, яку весь світ вважає передвісником сучасної демократії. Хоча героїчний опір угорців був придушений радянськими військами, його значення важко переоцінити – революція дала нищівну оцінку тогочасній радянській тоталітарній системі та прискорила її розпад.
«У ці важкі часи немало закарпатців, і не тільки угорської національності, висловили протест проти вторгнення радянських військ в Угорщину. На жаль, вони потрапили в так звані «чорні списки» і поплатилися за це власною свободою. Сьогодні ми згадуємо всіх тих революціонерів, які прагнули демократії й заради неї були готові віддати найцінніше – свою свободу і навіть життя. Слава героям Угорської революції!» – зазначив голова Закарпатської ОДА.
Василь Брензович, голова ГО «ТУКЗ – КМКС», народний депутат України, наголосив, що революція 1956 року є однією з найвизначніших подій в історії Угорщини, коли зневірений угорський народ вирішив, що з нього досить.
«Історики можуть сперечатися, чому почалася революція та які її наслідки, але одне всі знають напевно: угорський народ у першу чергу боровся за свободу, демократію та незалежність. Попри те, що угорці на Закарпатті перебували під ще більшим тиском під час радянського режиму, ніж в Угорщині, вони демонстрували яскравий приклад солідарності. Краяни не тільки були на боці «будапештських хлопців», а й різноманітними акціями підтримували революцію», – зауважив Василь Брензович.
Шандор Мілован, почесний голова ГО «ТУКЗ – КМКС», ознайомив присутніх зі своїми спогадами про ці трагічні події, адже був одним із тих 17-річних хлопців, котрих засудили за антирадянську пропаганду.
«Удень ми, політичні в’язні, працювали в різних майстернях, а ввечері йшли в школу й лише тоді зустрічалися. Серед покараних я виявився єдиним угорцем, там перебувало й кілька українців. Ми були одностайними в думці, що комуністичний режим рано чи пізно зазнає краху, а це і для українців, і для угорців означатиме визволення. Вільна Україна і вільна Угорщина будуть! За це ми воювали, пожертвували молодістю, майбутнім, за це отримали по 8–10 років», – розповів Шандор Мілован.
Насамкінець усі присутні поклали вінки до пам’ятника героям революції та урочистою ходою рушили до Меморіальної дошки 1956 року, розміщеної на стіні Закарпатської установи виконання покарань № 9, де теж поклали квіти.
Вікторія КОПИНЕЦЬ
ВІДЕО: Дмитро МИСЬ
