Рахівчани взяли участь у фестивалі "Гуцульська міра" в Румунії. ФОТО

7 травня 2016 в румунській комуні Бистра пройшов фестиваль весняних обрядів «Гуцульська міра».

В рамках цього заходу також обговорено й питання поглиблення українсько-румунської прикордонної співпраці та проведення у вересні 2016 року в Рахові, у рамках ХХІІІ міжнародного гуцульського фестивалю та відзначення 45-річчя прийняття програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», міжнародної науково-практичної конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти розвитку прикордонних території Мараморощини».

Українська національна меншина у Румунії зараз становить понад п’ятдесят тисяч чоловік, більше 60 відсотків яких проживають у Марамороському повіті, на кордоні з Україною, повідомляє zakarpattya.net.ua.

Українці, які компактно проживають у Румунії, уздовж українсько-румунського кордону в повітах Марамуреш та Сучавському, належать до Гуцульщини, яка характеризується унікальними етно-культурними особливостями. 

Не зважаючи на багаторічну ізоляцію від України та багаторічну політику румунізації національних меншин, в комунах  Бистра, Репедя, Рускова, Поєніли де суб Мунте та деяких інших, добре збережена українська мова та гуцульські традиції. І це дуже добре можна побачити під час фестивалів та різноманітних релігійних свят, які тут зараз регулярно проводяться за підтримки румунського уряду.

Яскравим прикладом цьому, може служити й проведення в комуні Бистра, яка безпосередньо межує із територією Рахівщини,  фестивалю весняних обрядів  «Гуцульська міра».

Міра у гуцулів, це робоча традиція, коли збираються люди, вівчарі доять та міряють молоко їхніх овець, а господарі позначають кожну вівцю перед виходом на полонини. Цей віковічний обряд перетворюється тут у яскраве волелюдне свято, цікаву туристичну атракцію, куди збирається багато гостей.

На чергову «Гуцульську міру», яка пройшла 7 травня 2016 року, теж приїхало чимало шанувальників гуцульської культури із багатьох куточків Румунії та з-за кордону. Серед них була й делегація сусідньої Рахівщини у складі  голів міста  Рахів та селища Великий Бичків Віктора Медвідя та Йосипа Божука, групи депутатів та членів виконкому Рахівської міської ради.

У ході фестивалю пройшло освячення овечої стаї, парад гуцульського одягу, концерт великодних пісень, конкурси сопілкарів, трумбітарів, дримб, солістів, різноманітні забави, масові гуляння та ласування вівчарськими і традиційними гуцульськими стравами тощо.

Перед учасниками фестивалю серед інших ораторів, із вітальним словом виступили депутат румунського парламенту Іван Морочко та міський голова Рахова Віктор Медвідь.

На робочих зустрічах рахівської делегації з депутатом румунського парламенту Іваном Морочком, примаром комуни Бистра Василем Дучуком, представниками Союзу українців Румунії та присутньої на фестивалі наукової інтелігенції, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, професор Федір Гамор, порушив питання поглиблення прикордонної співпраці, зокрема щодо виконання заходів, передбачених планом дій між префектурою повіту Марамуреш та Закарпатською областю на 2016 рік, у питаннях відновлення руху пасажирських потягів через Рахів до Румунії та відбудови зруйнованого моста через Тису у Діловому.

Обговорено також ініціативу адміністрації Карпатського біосферного заповідника, щодо підготовки до проведення у вересні 2016 року в Рахові, у рамках ХХІІІ міжнародного гуцульського фестивалю та відзначення 45-річчя прийняття програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», міжнародної науково-практичної конференції «Екологічні та соціально-економічні аспекти розвитку прикордонних території Мараморощини».

Федір Гамор