Моє полювання на вістерію триває. Бо ж цвітіння гліцинії – це вир яскравих фарб, коли довгі кисті – фіолетові, блакитні, білі й рожеві грона, що видають солодкуватий аромат – нестримним водопадом спрямовуються вниз.
Адже недарма стримані японці порівнюють сад із квітучими гліциніями з прогулянкою по раю.
Біля автовокзалу в обласному центрі пишні лілові грона прикрашають дві височенні ялинки, висота яких щонайменше 15 метрів. Дістатися їх не так і просто, бо ростуть на приватній території. На час мого візиту господині вдома не було.
Читайте також: На Закарпатті вже квітне дерево, яке крутіше сакури. ФОТО
Її сусідка пані Марія дозволила мені ступити на своє обійстя і пройти на город, звідки я мала змогу полюбуватися цією неймовірною красою та познімкувати для вас, шановні читачі.
-Тут живу 45 років. Пригадую ці ялиночки зовсім маленькими. Як приїхала Віка з Хуста, то посадила гліцинії. Їм років 38, – розповіла мені пані Марія.
Тетяна Грицищук, фото автора
