Днями в історико-культурному комплексі «Совине гніздо» відкрили виставку «Архітектура Ужгорода: австро-угорська доба».
Двоє відомих дослідників ужгородської спадщини – Олег Олашин та Ліна Дегтярьова – розповіли про найцікавіші подробиці будівель того періоду, а з ними й про життя міста в кінці XIX – на початку XX століття.
Перед відкриттям виставки керівник Мистецького центру «Кубло» Тетяна Смріга розповіла про втілення в життя проекту «Ми місто», у рамках якого протягом року відбулася низка заходів з метою захисту та актуалізації культурної спадщини обласного центру. Зокрема йшлося про цікаві лекції, виставки та екскурсії, такі як «Школа ужгородця», «Як заробляти на культурній спадщині», «Міжвоєнна архітектура Ужгорода».
За словами Тетяни Смріги, на цьому робота далеко на завершена, адже в найближчих планах розробка «Карти ужгородського модернізму» та «Довідника облаштування міста», у якому буде ґрунтовне дослідження архітектури Ужгорода.
Утім заключним акордом цьогорічних заходів стала виставка про архітектуру австро-угорської доби. На це в авторів пішло три місяці невтомних досліджень, сотні прочитаних статей чотирма мовами. На основі зібраних даних на виставкових стендах вдалося представити інформацію про 24 детально вивчені об’єкти архітектури 1867–1918 років.
За словами дослідників, термін «архітектура австро-угорської доби» є умовним і позначає будівлі, зведені за часів входження Ужгорода до Австро-Угорської імперії. Вона була утворена в 1867 році й суттєво вплинула на розвиток міста. Цей період характеризується значним економічним піднесенням, спричиненим промисловою революцією та інтенсивною індустріалізацією. В Ужгороді відбувається перехід від мануфактур до фабричного виробництва, з’являються нові заводи та фабрики, прокладається залізниця, розвивається чавуноливарне виробництво, зводяться нові залізні мости, на вулицях встановлюється електричне освітлення.
Із розвитком економіки мінялося й архітектурне обличчя міста. Якщо в 1869 році тут нараховувалося 1020 житлових будинків, то в 1910-му – вже 1346.
Панівними архітектурними стилями в цей час були історизм або еклектика – ретроспективний напрям, для якого характерне використання різних елементів попередніх стилів.
Період на зламі кінця XIX – початку XX століття в Європі став так званою прекрасною епохою. Усе це не могло не позначитися й на архітектурі Ужгорода. У місті системно розбудовуються освітні заклади та масово з’являються будівлі в сецесійному стилі: готелі «Корона» та «Берчені», палаци Фріда та Штернбергера, ортодоксальна синагога, міський театр, «Білий корабель» та багато інших. Тож, відвідавши виставку, можна дізнатися безліч інформації про унікальні будівлі Ужгорода.
Христина БІКЛЯН
