В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація аналітичного звіту на тему:«Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність?»

Під час заходу представили результати комплексного дослідження діяльності дорадчо-консультативних органів з питань внутрішньо переміщених осіб у Закарпатській області. Аналітичний звіт базується на поєднанні кількісного опитування, аналізу відповідей від 70 органів влади (ОМС та РВА), самооцінки членів Рад ВПО та глибинних інтерв’ю у форматі фокус-груп.

Марія Менджул, керівниця ГО «КАПЛ «Вестед» розповіла, що дослідження тривало декілька місяців і було здійснено в рамках проєкту “Єдність та взаємодія: посилення адвокаційної та ініціативної спроможності рад з питань ВПО в Закарпатській області”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. За її словами, метою дослідження було оцінити спроможність рад з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у Закарпатській області, визначити їхній потенціал, а також виявити потреби, у яких влада та громадські активісти можуть сприяти їхньому розвитку. «Загалом ми опитали 152 респондентів із числа ВПО. Також були надіслані запити для самооцінки до 27 рад з питань ВПО, які діяли станом на січень 2026 року. Додатково опитано близько 100 членів цих рад, а також скеровано запити до органів влади, при яких вони створені», – повідомила Марія Менджул.

Окрему увагу приділено гендерному та віковому розподілу респондентів. «Понад 91% опитаних – жінки. Це зумовлено, зокрема, мобілізаційними процесами. Найбільшу частку – 53% – становили особи віком від 26 до 40 років, ще 56% – до 55 років, інші вікові групи розподілилися більш рівномірно», – уточнила дослідниця.

За результатами дослідження встановлено, що більшість ВПО в області походять із Донецької, Луганської та Харківської областей. «Це свідчить про те, що ради з питань ВПО мають стати надійною платформою для інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади», – наголосила Марія Менджул. Дослідження також виявило залежність рівня обізнаності ВПО про діяльність рад від розміру громади. «Чим більша громада і кількість ВПО, тим нижчий рівень обізнаності. Наприклад, в Ужгороді, попри активну діяльність ради, рівень поінформованості нижчий через значну кількість ВПО – офіційно близько 28 тисяч, а за неофіційними даними – майже вдвічі більше», – пояснила вона.

Водночас у менших громадах цей показник вищий. Основним каналом комунікації залишаються соціальні мережі, саме через них поширюється найбільше інформації. Серед ключових запитів ВПО – культурні заходи та гуманітарна допомога, однак реальні потреби є дещо іншими. «Насамперед ідеться про житло, юридичну допомогу та адвокацію прав. Тобто існує певний розрив між заявленими запитами і фактичними потребами», – зазначила Марія Менджул.

Серед основних бар’єрів вона назвала брак інформації, формальний підхід до роботи рад у деяких громадах, а також нестачу фінансування: «Ради працюють на громадських засадах, тому ресурсів для повноцінної діяльності часто бракує. Крім того, іноді спостерігається пасивність самих ВПО, і навантаження лягає на одного-двох активних лідерів». Водночас дослідження спростувало один із поширених міфів. «Ми з’ясували, що 60% опитаних ВПО хотіли б долучитися до рад, але не знають, як це зробити. Це позитивний сигнал і можливість для розвитку», – підкреслила експертка.

У межах дослідження також було виокремлено кілька моделей рад з питань ВПО: обласний, районний та місцевий рівні. «Районні ради є найбільш стандартизованими та відповідають нормативним вимогам. Міські – більш гнучкі та відкриті до реагування на потреби ВПО. На рівні невеликих громад ми умовно визначили “мінімалістичну модель” – із невеликою кількістю членів», – пояснила вона. Серед ключових викликів залишаються брак фінансових ресурсів і недостатній рівень адвокаційних навичок. Експерти підготували рекомендації щодо покращення діяльності рад, над якими планують працювати спільно з партнерами.

Як розповіла Анастасія Цибульська, начальник управління з питань внутрішньопереміщених осіб державної допомоги та сімейної політики Департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОВА, обласна рада з питань ВПО утворена в відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 року № 812» як консультативно-дорадчий орган при обласній військовій адміністрації.

«Склад Ради було обрано строком на два роки. Після завершення цього терміну, у березні 2026 року, відповідним розпорядженням № 200 склад Ради було оновлено та переобрано», – повідомила вона. Наразі до складу Ради входить 30 осіб. «Із них шість – представники обласної військової адміністрації, 17 – внутрішньо переміщені особи та сім – представники громадських організацій, які здійснюють діяльність на території Закарпатської області», – уточнила посадовиця. Перше засідання оновленого складу відбулося 2 квітня 2026 року. Головою Ради було обрано Анжелу Бабкіну. «Як департамент, ми забезпечуємо організаційне, інформаційне та матеріально-технічне супроводження діяльності Ради ВПО – допомагаємо в організації засідань, надаємо необхідне матеріально-технічне забезпечення», – підсумувала Анастасія Цибульська.

Анжела Бабкіна, голова Ради з питань ВПО при Закарпатській ОВА зауважила, що дослідження є потужним і ґрунтовним, потребує уважного опрацювання. «Водночас вже зараз можна зробити окремі висновки. Наприклад, Ужгородська рада ВПО є однією з найсильніших і найбільших в Україні, проте про неї недостатньо знають. Ми проаналізували це і вирішили активніше анонсувати відкриті засідання, щоб залучати більше ВПО, – каже Анжела Бабкіна. – Водночас викликом залишається певна неактивність переселенців. Важливо розуміти, що рада ВПО – це дорадчий орган при органах влади, а не структура, що займається гуманітарною допомогою чи культурно-масовими заходами. Її ключова функція – це системна робота: проведення засідань, обговорення та адвокація питань, аналіз програм, щоб інтереси ВПО не залишалися поза увагою. Саме така діяльність має бути системною і здатною впливати на зміни – у громаді, районі, області та на рівні держави».

Анжела Бабкіна також нещодавно очолила Раду з питань ВПО при Закарпатській ОВА, працювати протягом наступних двох років. «Для мене це велика відповідальність – зберегти і примножити напрацювання, які вже є. Серед таких досягнень – довідник для ВПО, який уже готується до третього випуску. Він доступний як в електронному, так і в друкованому форматі та розповсюджується серед людей під час евакуації в Закарпатській області, зокрема в Мукачеві. У довіднику міститься інформація про місця тимчасового проживання – їх понад 100 – із контактами, адресами та умовами, – розповіла Анжела Бабкіна. –  Наш наступний крок – визначити подальший напрям руху та посилити роботу ради, зважаючи на оновлений склад. Ми відкриті до нових ідей, креативних рішень і активної співпраці, які плануємо реалізувати в межах наступної дворічної каденції».

Повний звіт дослідження тут

Дослідження проводилося у рамках проєкту «Єдність та взаємодія: посилення адвокаційної та інституційної спроможності Рад ВПО в Закарпатті», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», було проведено комплексне дослідження діяльності дорадчо-консультативних органів з питань внутрішньо-переміщених осіб.