Як діагностувати та відновити деградовані землі Закарпаття: проєкт молодих учених УжНУ отримав підтримку МОН

В Ужгородському національному університеті розпочали реалізацію трирічного наукового проєкту, присвяченого геоекологічній діагностиці деградованих сільськогосподарських земель Закарпатської області. Мета — обґрунтувати інтегрований підхід геоекологічної діагностики та створити базу геопросторових даних деградованих сільськогосподарських земель, проаналізувати особливості та ступінь деградації земель у часі та просторі, оцінити екологічні ризики та економічні збитки і обґрунтувати дієві природоорієнтовані способи відновлення земель у пілотних громадах. Очікується, що результати дослідження сприятимуть раціональному використанню природних ресурсів та будуть впроваджені у практику органів місцевого самоврядування для стратегічного планування землекористування, обґрунтування інвестиційних рішень та підготовки регіональних програм продовольчої безпеки і сталого розвитку громад.

Проєкт команди географічного факультету УжНУ отримав державну підтримку за результатами конкурсу став наукових проєктів для молодих учених, який проводить Міністерство освіти і науки України. Про суть дослідження, його практичне значення та очікувані результати розповідає науковий керівник роботи — кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Микола Карабінюк.

— Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея проєкту та в чому полягає його основна мета?

— Проєкт сформований насамперед на базі кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. Саме її наукова концепція стала основою для створення нової команди, ядром якої стали викладачі та науковці кафедри. Ідея проєкту сформувалася на основі усвідомлення необхідності пошуку сучасних підходів та інструментів дослідження й відновлення деградованих земель у Закарпатській області, а також розуміння комплексного характеру деградаційних процесів. Вона ґрунтується на моєму пріоритетному науковому напрямі – ландшафтній екології, яка допоможе системно вивчити причини, прояви і наслідки деградації земель у межах природно-антропогенних геокомплексів. Відповідальним виконавцем проєкту є асистент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування, Рh.D Віталія Чиняк. 

Фактично проєкт є міждисциплінарним, оскільки об’єднує спеціалістів із різних галузей. Водночас він спрямований на вирішення надзвичайно актуальної проблеми — деградації сільськогосподарських угідь.

В умовах війни ця тема набуває особливого значення, адже значна частина сільськогосподарських земель України втрачена або перебуває на територіях, де їх використання обмежене чи неможливе. Наш проєкт передбачає дослідження сучасного стану деградованих земель у Закарпатській області, створення серії аналітичних карт та обґрунтування і впровадження практичних рішень у пілотних територіальних громадах.

Таким чином ми сприяємо зміцненню продовольчої безпеки та розвитку сільського господарства в регіоні.

— На який термін розрахована реалізація проєкту та які основні етапи роботи передбачені?

— Загальний термін виконання — три роки, і кожен із них має чітко визначені завдання.

Перший рік передбачає формування інформаційно-аналітичної бази: створення картографічної основи, збір статистичних даних та проведення польових досліджень.

Другий етап — дослідження процесів та ідентифікація основних осередків деградації у п’яти територіальних громадах Закарпаття з розробкою відповідної бази геопросторових даних. Це будуть громади з різних природних зон — гірських і рівнинних, оскільки умови ведення сільського господарства там суттєво відрізняються. 

Третій етап передбачає розробку каталогу практичних рішень для різних типів деградації земель та їх апробацію в пілотних громадах.

Важливо, що до роботи залучені економісти. Ми прагнемо не лише запропонувати екологічно обґрунтовані заходи, а й надати економічну оцінку їхньої ефективності.

— Проєкт отримав державне фінансування. Розкажіть, будь ласка, про конкурс і його результати.

— Проєкт став переможцем конкурсу Міністерства освіти і науки України для молодих учених віком до 35 років. Для нашого факультету це важливе досягнення — така команда і такий результат у нас фактично вперше.

За попередньою інформацією, на конкурс було подано понад 200 проєктів, із яких фінансування отримали тільки 99. Наш проєкт загалом отримав 82,13 бали зі 100 і профінансований у повному обсязі. Ми максимально задоволені, що при його оцінюванні експерти якісно пропрацювали описову частину нашого проєкту, добре оцінили його сильні сторони. 

— На що насамперед буде спрямовано фінансування?

— Значна частина коштів піде на проведення польових досліджень і закупівлю спеціалізованого обладнання: GPS-навігатори, щільноміри та вологоміри ґрунту, ph-метри, солеміри та багато іншого обладнання для відбору та аналізу зразків ґрунтів і води. Також плануємо купівлю двох міні-лабораторій VISOCOLOR для аналізу ґрунту та води, потужне системне обладнання для обробки геоданих та моделювання. Для географічних досліджень це критично важливо, адже значна частина обладнання має вузьке спеціалізоване застосування і використовується безпосередньо в польових умовах.

— Хто працює над реалізацією проєкту і яку роль відіграє міждисциплінарний підхід?

— Основу команди становлять фахівці з кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. Вони відповідають за польові дослідження, створення баз даних, картографування і дослідження провів деградаційних процесів на сільськогосподарських землях. До цієї частини команди також залучені фахівці в галузі геоекології та геоінформаційних технологій з кафедри лісівництва, а також колега-географ з Мукачівського державного університету. 

Залучені до роботи економісти аналізуватимуть фактичні економічні втрати, зумовлені розвитком деградаційних процесів, сучасний стан сільського господарства, а також оцінюватимуть ефективність запропонованих рішень й ефект відновлення сільськогосподарських земель. Такий підхід дозволяє отримати не лише наукові, а й практично орієнтовані результати для громад.

— Які практичні результати отримають територіальні громади після завершення проєкту?

— Територіальні громади отримають практичні інструменти для ухвалення управлінських рішень – зокрема, цифрові карти деградації, геопросторову базу даних і алгоритм оцінки стану земель, адаптований до їхніх умов у Закарпатській області. Це дозволить обґрунтовано визначати пріоритетні ділянки для відновлення, планувати землекористування та зменшувати економічні втрати від деградаційних процесів.

Крім того, громади отримають каталог природоорієнтованих рішень із прогнозами економічної ефективності, який можна безпосередньо використовувати у стратегічному плануванні розвитку територій.

— Чи вже визначено пілотні громади, з якими працюватиме команда?

— Наразі розглядаємо кілька варіантів, але остаточне рішення ще не ухвалено. Спочатку потрібно провести комплексний аналіз структури сільськогосподарських земель та ідентифікувати основні проблемні осередки для сільськогосподарських земель по всій області, оцінити природні умови та масштаби деградаційних процесів. Після цього оберемо модельні громади, щоб результати можна було застосовувати і в інших територіях із подібними умовами.

Наостанок хочу подякувати всім, хто підтримав підготовку проєкту, допомагав у формуванні та доопрацюванні аплікаційної форми. Окрема вдячність колегам за ініціативність і командну роботу. Підготовка проєктної заявки — це складний процес, який вимагає значних зусиль, але ще відповідальнішим є етап реалізації. Оскільки це колективна робота, щиро дякую всім, хто долучився до написання та буде працювати над виконанням проєкту.

Розмовляла Ганна Фельцан, 

Інформаційно-видавничий центр