У Мукачеві відзначили річницю від дня народження Мігая Мункачі

У Мукачеві відбулися затишні та водночас урочисті заходи з нагоди 182-ї річниці від дня народження Мігая Мункачі. Подія, яка пройшла в стінах Угорського дому ім. Мігая Мункачі, стала даниною шани всесвітньо відомому генію живопису та нагадуванням про ту багату культурну спадщину, яка й донині визначає обличчя міста над Латорицею.

Захід розпочався із покладання вінків пам’яті до бюсту художника у фойє Угорського дому. Зазначалося, що Мункачі – не лише один із найвидатніших постатей угорського живопису, він здобув вічну славу для свого рідного міста. Його мистецтво утворює місток між минулим і сьогоденням і стало невід’ємною частиною ідентичності місцевої громади.

Йосип Торпої, директор Угорського дому ім. Мігая Мункачі, під час виступу відзначив, що заклад має за честь носити ім’я художника. На його думку, за останні п’ять років, попри труднощі, заклад перетворився на яскравий культурний центр. А завдяки проведеним у його стінах виставкам, лекціям, презентаціям громада мала можливість глибше зрозуміти творчість Мункачі. Директор також відзначив співпрацю із музеєм Мігая Мункачі, завдяки якій закладу вдалося поповнити свою колекцію цінними реліквіями.

Консул Угорщини в Ужгороді Бенце Ґомбор, зі свого боку, відзначив культурну місію мукачівського Угорського дому, який служить культивації духовних цінностей Закарпаття та зміцненню ідентичності угорців краю. «Життя Мункачі є свідченням того, що цей край збагатив націю видатними митцями», – підкреслив дипломат.

Особливим пунктом програми вечора став виступ мукачівської краєзнавиці Марії Семак-Нойбауер та її колеги із Чомонина Шандора Надя під назвою «Не ти належиш Мукачеву, а Мукачево тобі…». Спираючись на архівні джерела, дослідники відтворили історію стосунків Мігая Мункачі з рідним містом, розкривши маловідомі факти з життя митця. Присутні дізналися, як ухвалювалося рішення про присвоєння всесвітньо відомому художнику звання почесного громадянина Мукачева та як на стіні його родинного будинку з’явилася меморіальна дошка. Завдяки розповіді Шандора Надя присутні поринули у зворушливі моменти та почули промови, що лунали під час колишніх триденних урочистостей.

Вчителька історії Мукачівського ліцею ім. святого Іштвана Марія Семак-Нойбауер вказала і на те, що минуле Закарпаття надзвичайно багате не лише на політичні події, а й на культурні цінності. «Краєзнавча робота – це не просто наукова діяльність, а один із наріжних каменів збереження нашої національної ідентичності, – підкреслила історикиня.

da/Kárpátalja hetilap