Плекаючи рідне слово: на Закарпатті відбулася конференція педагогів угорської мови та літератури

У сучасних умовах, коли питання збереження національної ідентичності набуває особливої ваги, роль педагогів стає визначальною. Саме цій місії була присвячена регіональна конференція вчителів угорської мови та літератури, організована Закарпатським осередком Асоціації угорських учителів Карпатського басейну (KMTKE). Захід став важливою професійною й духовною подією для освітян краю.

Асоціацію угорських учителів Карпатського басейну було засновано в лютому 2014 року з метою збереження та розвитку угорської культури в Карпатському регіоні. Від початку діяльності її підтримує Асоціація Ракоці, яка ще влітку 2013 року сприяла організації першого професійного літнього табору для педагогів. Ця співпраця триває й сьогодні, адже обидві організації об’єднані спільною метою – зміцнення культурної та освітньої спільноти угорців.

KMTKE здійснює незалежну професійну діяльність. Серед її основних завдань – підтримка освітньої, культурної та просвітницької роботи, гармонізація навчальних програм з угорської літератури, організація конференцій, фахових зустрічей, щорічних літніх таборів і видання професійних матеріалів.

21 лютого в селі Яноші Берегівського району, в готелі «Гелікон», відбулася регіональна конференція KMTKE на Закарпатті. Понад пів сотні педагогів із різних куточків області взяли участь у заході. Серед них були не лише вчителі угорської мови та літератури, а й учителі початкових класів, викладачі середніх і вищих навчальних закладів, студенти, а також представники інших дисциплін.

Учасників привітала регіональна координаторка KMTKE на Закарпатті, вчителька ліцею в Дерцені Єва Іван. У своєму виступі вона наголосила на винятковій ролі рідної мови у збереженні громади, особливо сьогодні, коли відзначається Міжнародний день рідної мови.

У своїй доповіді вона розмірковувала над питанням, що означає бути угорцем на Закарпатті та яке значення має рідна мова в сучасних умовах. За її словами, мова – це не лише засіб спілкування, а й основа буття, інструмент мислення й творення. Через мову формується світогляд, передається культурна пам’ять і закладається фундамент майбутнього.

Цитати з учнівських творів, наведені під час виступу, переконливо засвідчили, що поняття дому, родини, віри та громади для молоді нерозривно пов’язані з рідною мовою. Культура правильного письма й мовлення – це не лише дотримання норм, а й вияв поваги до власної ідентичності.

Окремий блок конференції було присвячено питанню національної ціннісної спільноти та значенню викладання літератури. Посилаючись на думки керівника й засновника KMTKE Міхая Такара, доповідачі підкреслили: держава має кордони, а нація – ні. Саме тому викладання угорської літератури історично було й залишається символом національної єдності.

Сучасний підхід, що ґрунтується на ідеї єдності Карпатського басейну, знаходить відображення й у підручниках, де належне місце посідають автори з-поза меж Угорщини, зокрема закарпатські письменники. Література розглядається не лише як естетичний феномен, а як носій колективної пам’яті та чинник формування національної свідомості.

Водночас наголошувалося, що виклики XXI століття, зокрема стрімкий розвиток технологій та поширення штучного інтелекту, потребують оновлення методичних підходів. Проте основою освітнього процесу має залишатися ціннісно орієнтоване виховання.

Особливою окрасою конференції стала культурно-історична доповідь Адальберта Поповича, вчителя угорської мови та літератури Мукачівського римо-католицького ліцею імені святого Іштвана, краєзнавця, лауреата премії «Угорська спадщина». Він представив багатий історичний і культурний спадок Закарпаття, підкресливши, що знання минулого, це не ностальгія, а підґрунтя для відповідального творення майбутнього.

Головне послання конференції було однозначним: викладання рідної мови й літератури – це не лише професія, а і творча місія. На Закарпатті ця відповідальність має особливу глибину, адже питання збереження ідентичності є частиною щоденного життя громади.

Через рідну мову формується спільнота, і саме спільнота дає силу зберегти себе. У цьому полягає сенс педагогічної праці не лише на Закарпатті, а й у всьому Карпатському басейні: плекати слово, що єднає покоління, і передавати культурний спадок як живу основу майбутнього.

Наталія ВАРОДІ, фото автора