Закарпатці почали менше одружуватися

У 2025 році Україна продемонструвала обережний, але все ж позитивний зсув у сфері шлюбів та розлучень. Попри складний соціально-економічний контекст, міграційні процеси та виклики воєнного часу, статистика свідчить: молодь не втрачає віри у сім’ю. Кількість новостворених родин зросла, а розірвань шлюбів – зменшилася. Водночас у регіонах ситуація має свої особливості, що нерідко суттєво відрізняються від загальнонаціональної картини.

Тож як виглядає шлюбна мапа сьогодні? Чому Закарпаття тримає відносну стабільність? І чому у Хусті кількість розлучень уже перевищує кількість одружень? З’ясовував «Карпатський об’єктив».

Україна: позитивна динаміка на тлі випробувань

За даними Міністерства юстиції, у 2025 році в Україні зареєстровано 165 590 шлюбів. Це на 10,2% більше, ніж у 2024-му. Натомість кількість офіційних розірвань шлюбів через органи РАЦС зменшилася на 23,4% і склала 26 280 випадків. Таким чином, у середньому по країні на одне розлучення припадало 6,3 шлюби.

Ці цифри виглядають обнадійливо. Після кількох років нестабільності українці знову частіше наважуються створювати родини. Частково це можна пояснити психологічним чинником – у періоди невизначеності люди більше цінують близькість і підтримку. Крім того, зменшення кількості розлучень може бути пов’язане і з тим, що частина пар відкладає юридичне оформлення розриву через складні життєві обставини або перебування за кордоном.

Водночас варто зауважити: статистика розлучень через РАЦС не охоплює всі випадки, адже значна частина розірвань шлюбів відбувається через суд. Проте загальна тенденція демонструє стабілізацію.

Водночас варто зауважити: статистика розлучень через РАЦС не охоплює всі випадки, адже значна частина розірвань шлюбів відбувається через суд. Проте загальна тенденція демонструє стабілізацію.

Окремо слід згадати про нові формати реєстрації стосунків. В Україні дедалі більшої популярності набувають «шлюб за добу» та онлайн-подача заяв. Це свідчить про зміну підходів: сучасні пари цінують швидкість, зручність і мінімум бюрократії. Шлюб стає менш формалізованим, але не менш значущим.

Закарпаття: стабільність і нові виклики

У 2025 році на Закарпатті зареєстровано 3 098 шлюбів, тоді як розлучилися 360 пар. У співвідношенні це виглядає досить оптимістично: кількість одружень суттєво перевищує кількість розірвань шлюбів.

Проте, якщо поглянути глибше, картина вже не така однозначна. Як розповіла заступниця начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Леся Улинець, нинішні показники суттєво відрізняються від даних п’ятнадцятирічної давності.

«У 2010 році на Закарпатті одружилися понад 10 тисяч краян. Сьогодні ця цифра значно менша. Причини очевидні – демографічні зміни, міграція, зменшення чисельності населення», – зазначає чиновниця.

За її словами, суттєвий вплив має виїзд молоді за кордон. Водночас область стала прихистком для багатьох внутрішньо переміщених осіб.

«Зараз серед тих, хто бере шлюб на Закарпатті, більше половини – немісцеві. Це внутрішньо переміщені особи або ті, хто переїхав до регіону з інших областей. Якби не вони, статистика була б значно скромнішою», – пояснює посадовиця.

Закарпаття активно впроваджує і сучасні сервіси. Користуються попитом «шлюби за добу» – послуга, що дозволяє зареєструвати стосунки в максимально стислі строки.

«Особливо популярною ця опція є серед іноземців, які узаконюють стосунки з мешканцями області. Вони приїздять на декілька днів і не мають можливості тривалого перебування. Тому швидка реєстрація для них – оптимальне рішення», – додає Леся Улинець.

Щодо онлайн-шлюбу, то поки що ця послуга доступна лише у Києві, Дніпрі та Львові. Проте закарпатці можуть подати заяву до цих міст незалежно від фактичного місця перебування.

Тенденція розлучень у регіоні залишається більш-менш стабільною. Попри загальноукраїнські коливання, на Закарпатті не спостерігалося різкого сплеску розірвань шлюбів. Це може свідчити як про традиційно сильні родинні цінності, так і про прагматичний підхід до сімейного життя.

Хуст: розлучень більше, ніж шлюбів

Якщо ж поглянути на ситуацію у Хусті, вона виглядає значно складнішою. За словами начальниці Хустського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Оксани Росохи, минулий рік продемонстрував тривожну тенденцію.

«У 2024 році в місті зареєстрували стосунки 329 пар, а у 2025-му — лише 269. Водночас кількість розлучень зросла: 465 у 2025 році проти 406 у 2024-му. Більше того, розірвань шлюбів зафіксовано значно більше, ніж нових одружень. Якщо раніше кількість шлюбів стабільно перевищувала кількість розлучень, то тепер ми бачимо зовсім іншу картину», – зазначає Оксана Росоха.

За її словами, ще кілька років тому у Хусті активно реєструвалися міжнародні шлюби. Хустянки виходили заміж за чехів, словаків, угорців, навіть англійців.

«Торік ми не зареєстрували жодного шлюбу з іноземцями. У попередні роки такі випадки були доволі частими», – розповідає «Карпатському об’єктиву» керівниця відділу.

Ще одна особливість – зростання кількості повторних шлюбів. Все більше людей після розлучення наважуються створити нову родину.

Цікавою є і вікова статистика. Наймолодшою нареченою у 2025 році стала 16-річна дівчина. Найстарші наречені мали по 65 років.

«Ми бачимо різні історії – від дуже юних закоханих до людей поважного віку, які вирішили поєднати свої долі. Любов не має вікових меж», – усміхається Оксана Росоха.

Водночас змін імені у Хусті зафіксовано лише 31 випадок. Також небагато жінок відмовляються від прізвища чоловіка під час одруження – традиція брати прізвище чоловіка залишається доволі поширеною.

Помітною є ще одна тенденція: хустяни дедалі частіше відмовляються від пишних церемоній та традиційного весільного вбрання.

«Останніми роками пари обирають скромніші формати. Часто це просто офіційна реєстрація без великого святкування. Змінюється підхід до самого весілля – менше показовості, більше практичності», – підсумовує керівниця ДРАЦСу.

А що далі?

Статистика 2025 року свідчить: сімейні процеси в Україні потри різні труднощі та виклики залишаються живими та динамічними. На національному рівні ми бачимо зростання кількості шлюбів і зменшення розлучень. На Закарпатті – відносну стабільність із помітним впливом міграційних процесів. При цьому цифри – це лише «сухе» відображення людських історій. Насправді ж за кожним шлюбом стоїть надія, а за кожним розлученням – особистий досвід, іноді болісний, неприємний,, нірки, але часто вкрай необхідний для нового етапу життя, власного психологічного «дорослішання». Сім’я у нас змінюється разом із суспільством: стає більш мобільною, сучасною, відкритою до нових форматів, але водночас зберігає глибинні традиції та прагнення до високих цінностей.

Марина АЛДОН