Проведено перший плановий аудит у школі після повномасштабного вторгнення

У 2026 році в Україні вперше з початку повномасштабного вторгнення відновлено проведення планових інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти.

Але ж… про аудити говорили і під час війни

Саме так, і ось чому: вперше під час воєнного стану контроль закладів освіти відновили у 2024 році. Усі вони були позапланові – за ініціативою засновника, керівника, педагогічної ради, загальних зборів (конференції) колективу або піклувальної ради закладу освіти.

Такі аудити мали добровільний характер та проводилися з метою підтримки закладів освіти, а не контролю. Загалом, за попередні два роки у Закарпатті проведено 20 таких аудитів.

Яка ситуація зараз?

З початку цього року аудити проводять планово – кожна школа зобов’язана пройти таку перевірку не більше одного разу на 10 років. Усього на 2026 рік заплановано проведення 18 аудитів. Перший плановий інституційний аудит після відновлення процедури проведено у Зняцівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів Великолучківської сільської ради Мукачівського району у період з 15 до 21 січня.

Коротко про аудит

Інституційний аудит – це комплексна зовнішня перевірка та оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Процес базується на ґрунтовному вивченні діяльності школи, включаючи дотримання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Що саме перевіряють у школі?

Під час перевірки у закладі освіти працює експертна група у складі 3-12 осіб, залежно від чисельності педагогічних працівників школи. Етап роботи експертів у закладі триває 5-10 робочих днів. Втім, сама процедура аудиту займає більше часу, включаючи підготовчий етап та складання документації за результатами аудиту.

Окрім аналізу документації, члени експертної групи:

– спостерігають за освітнім середовищем;

– відвідують приміщення школи;

– спостерігають за комунікацією учнів та вчителів поза уроками;

– вивчають, наскільки діти почуваються вільно та безпечно, наскільки середовище школи їм «належить»;

– спостерігають за проведенням окремих навчальних занять;

Важливою частиною аудиту школи є аналіз думки учасників освітнього процесу – що самі учні та їхні батьки кажуть про якість освіти у їхній школі, якою є думка вчителів. Опитування (анкетування) є анонімним, тому дуже важливо відповідати щиро та правдиво – саме завдяки отриманій інформації експертна група зможе надати дієві та ефективні рекомендації для покращення якості освіти у школі.

Також проводиться інтерв’ю з директором, його заступниками, психологом та головою учнівського самоврядування. Такий комплексний підхід дозволяє побачити реальну картину життя школи, а не лише її формальну документацію.

Які результати може отримати школа?

Після проведення аудиту, експертна група працює над узагальненням інформації та підготовленням Висновку та Рекомендацій – документів, які отримають керівник (директор школи) і засновник закладу (міська/селищна/сільська рада). Рекомендації мають практичний характер і є своєрідною дорожньою картою розвитку закладу освіти.

Заклади освіти Закарпаття, які вже пройшли інституційний аудит та врахували отримані рекомендації, демонструють позитивні зміни:

– підвищення рівня успішності здобувачів освіти.

– створення більш комфортного та безпечного середовища.

– покращення довіри серед учасників освітнього процесу.

– оптимізація роботи педагогічного колективу.

«Інституційний аудит – це шанс для закладів освіти отримати об’єктивну оцінку та дорожню карту для підвищення якості діяльності. Ми надаємо конкретні рекомендації, які індивідуальні для кожного закладу. Виконання рекомендацій допоможуть створити умови, у яких освітній процес стане більш якісним, безпечним і спрямованим на результат», – прокоментувала Марія Сігетій, начальник Управління Державної служби якості освіти у Закарпатській області.

Про це інформує Управління Державної служби якості освіти у Закарпатській області.