Лінгвістична співпраця без кордонів – ювілейна конференція в Ужгороді

13–14 листопада Ужгородський центр гунґарології організував ювілейну, 20-ту, міжнародну наукову конференцію, яка була присвячена 95-річчю професора Петра Лизанця. Знаний науковець є одним із найвидатніших фахівців з українсько-угорських мовних зв’язків та закарпатських угорських діалектів.

У конференції взяли участь викладачі Дебреценського університету, празького Карлового університету, Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ, Ужгородського національного університету, науковці Центру гунґарології. Захід відбувся в співпраці з БФ «Ґеніус» за підтримки уряду Угорщини, Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена.

Вітаючи присутніх, очільниця Центру Елеонора Берта представила гостей: консула Угорщини в Ужгороді Ференца Папа, директора Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ Олександра Шпеника, начальника управління національностей та релігій Закарпатської обласної адміністрації Олександра Ляха, а також відзначила діяльність професора Петра Лизанця.

– Ім’я професора знайоме багатьом в Україні, Угорщині та навіть інших сусідніх країнах, адже його наукова робота є прикладом для наслідування, який важко перевершити, – зазначила директорка. Відзначаючи людську велич Петра Лизанця, вона назвала його вольовою, надійною й безкомпромісною особистістю. Він зумів створити сімейну атмосферу на кафедрі, яку очолював 65 років, та в Центрі гунґарології, який вважає своєю третьою дитиною.

Олександр Лях, привітавши учасників конференції, також високо оцінив діяльність відомого мовознавця, якому цьогоріч виповнилося 95 років. Він виховав не одне покоління філологів і зробив фундаментальний внесок у розвиток угорської мови, літератури та фольклору на Закарпатті.

– Петро Лизанець опублікував численні монографії, словники, підручники й довідники, а також організував та ініціював сотні науково-практичних заходів. Ця конференція надзвичайно актуальна в багатонаціональному Закарпатті. Історично сформована багатомовність та етнічне розмаїття – наша перевага, їхнє збереження, розвиток та об’єднання суспільства проти зовнішніх агресорів мають ключове значення в наші дні, – підкреслив начальник управління, назвавши символічним, що конференція відбувається в День угорської мови. А відтак побажав успіхів у роботі Центру гунґарології, який був створений 37 років тому.

– Цей захід – важлива віха не лише для університету, а й усієї наукової сфери краю, адже об’єднує дослідників, викладачів та студентів, які присвятили себе вивченню угорської мови, культури, історії, національних відносин. Наука сприяє діалогу, порозумінню та спільному пошуку істини. Переконаний, що сьогоднішня конференція стане місцем для плідного обміну ідеями, проєктами, які сприятимуть подальшому зміцненню угорсько-української наукової співпраці, – наголосив Олександр Шпеник і побажав учасникам цікавих дискусій та нових наукових і дружніх зв’язків.

Учасники конференції заслухали доповіді визнаних наукових авторитетів: професора Елека Барта «Процеси десакралізації та деконструкція ідентичності в районах проживання меншин» (Дебреценський університет), доктора наук Іштвана Товта «Маленька балада» (Карлів університет, Прага), Оксани Тиховської, професорки кафедри української літератури УжНУ «Особливості метафоричної ініціації героїв в угорських казках (Збірка рідкісно гарних угорських народних казок)», доктора наук Ласла Зубанича «Велика війна в українських (угорських та українських) підручниках» (Ужгородський національний університет).

Конференція продовжилася в чотирьох секціях: лінгвістика, літературознавство, етнографія та історія. Загалом було очно й онлайн представлено 35 доповідей угорською, українською та англійською мовами. Захід завершився круглим столом, де учасники поділилися своїми поглядами, власним досвідом щодо порушених тем і наголосили на важливості побудови професійних зв’язків та наукової співпраці.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap