Магдалина Нодь в’яже великодніх кроликів та курчат

Закарпатки вміють будь-які свої таланти підлаштовувати під реалії життя. Зараз в’язані речі хоч і в моді, але купують їх нечасто. Тож майстрині почали створювати більш затребувані вироби – іграшки, сувеніри, які користуються хорошим попитом. До релігійних свят наші умілиці також мають цілі колекції виробів. Якщо мова про Великдень, то найчастіше це серветки для корзин, або для святкового столу. Але не тільки.

Магдалина Нодь із Мукачева в’яже до Пасхи неймовірно цікаві вироби ручної роботи. Це – і кролики, і курчата, і каченята, і навіть писанки. Загалом лялькарка впевнена, що зв’язати можна що завгодно, головне – мати бажання і не боятися експериментувати. Більше про своє хобі вона розповіла «Карпатському об’єктиву».

Зі спицями «подружилася» ще в дитинстві

В’язанням закарпатка захопилася ще в дитинстві. Це були перші шарфики для ляльок та пов’язки для волосся собі. Згодом уже практикувала і з одягом та навіть сумочками.

«В’яжу я з років 12. Навчилася у школі на уроках трудового навчання. Мама в мене не рукодільниця, хоча й людина творча – прекрасно малює. Але всьому в роботі зі спицями я вчилася абсолютно сама. Дещо підказувала сусідка, мама подруги. Щось знаходила в інтернеті. Передусім це стосувалося узорів, схем для виробів. У 14 років зв’язала собі спідницю і дуже собою пишалася. У 16 уже в’язала різні кофтини, кардигани, навіть шорти. Із 20 років в’язала вже на замовлення за гроші. Утім потім змушена була перекваліфікуватися. Карантини, війна, безгрошів’я далися взнаки впродовж останніх років. Багато хто купує одяг у секондах і не витрачає коштів на щось новеньке і елегантне. На жаль, таке життя. Фінанси у багатьох, як кажуть, співають романси. Саме через це я вирішила взятися за лялькарство, адже іграшки малечі продовжують купувати», – зізналася «Карпатському об’єктиву» майстриня.

Саму мукачівку до рукоділля також підштовхнула фінансова скрута.

«Я за фахом перукарка. Але… аби оскільки одна виховую доньку, то беруся за різні роботи. Працювала свого часу і з епоксидною смолою, і ліпила сувеніри з полімерної глини. Не зациклююся на чомусь одному. Змушена шукати шляхи підробітку. Іграшки теж в’яжу, щоб забезпечити дитину», – зазначає вона.

Працювати з іграшками умілиці подобається. Каже, що створює кожну, наче для себе особисто.

«У свої вироби я вкладаю душу. Це – не магазинні ведмедики та машинки. Кожен виріб просочений енергетикою, теплом моїх рук, особливий, неповторний. Добре, що є великий вибір текстурної пряжі, є різні наповнювачі, тож можна працювати. І не має значення, це котик, півник чи в’язаний сонях, кожна робота унікальна та ніби має свій характер. А яким він буде – залежить і від побажань замовника, і від мого настрою в момент роботи», – наголошує Магдалина.

В’язана пасочка та кошик

За словами майстрині, одну іграшку вона може зв’язати за 2-3 дні, а загалом у її доробку до тисячі виробів.

«У середньому робота над однією «тваринкою» займає декілька днів. Але якщо для неї потрібен одяг – це ще, як мінімум, день-два. А от писанку можу вив’язати за вечір, тобто за декілька годин. При тому, вона буде з кольоровими орнаментами, усілякими узорами. Це ж стосується і невеликих каченят, курчат. Зазвичай вони в мене розміром, як куряче яйце. Але найбільше мені подобається працювати над кроликами. Пасхальні – особливі. Вони з писанками, у весняних капелюшках, із квітами, або ж у яскравих нарядах. Іграшки повинні випромінювати радість і піднесення», – стверджує вона.

Серед цікавих робіт мукачівка може назвати пасочки, які плете вже три роки поспіль.

«Якщо може бути в’язана писанка, то чому б не створити і таку пасочку. Було й таке, що обв’язувала гачком плетений готовий кошик для дівчинки. Люблю працювати над серіями робіт, наприклад, колекцією курчат, великодніх яєць або зайчиків. А що стосується довільної тематики, то одній панянці в’язала метрового крокодила-подушку. Робота мене неабияк потішила і замовниці вона сподобалася. Ще одне незвичне замовлення мала буквально нещодавно. Дівчина попросила в’язаний букет тюльпанів для мами. Раніше над подібним не працювала, але знайшла в мережі схеми і впоралася досить швидко», – наголошує умілиця.

Серед найменших виробів закарпатки – брелоки-тваринки.

«Найчастіше в’язані брелоки замовляють жінки-водійки. Найбільшим попитом користуються собачки і котики. На другу сходинку б поставила знаки зодіаку, а на третю – сонечка-смайлики. Більшість моїх іграшок середні – 20-40 сантиметрів у висоту. Купують їх не завжди дітям, часто навіть дорослим. Це – більше декоративні вироби для оздоби, ніж забавки для ігор», – запевняє Магдалина.

Вироби майстриня створює не тільки спицями, але й гачком.

«Я однаково добре володію різними техніками. Пригадую, як працювала над першим тигром. Деякі деталі переробляла і по три рази. Зараз усе виходить практично одразу. Надихаюся виробами інших майстринь, готовими іграшками в магазинах, фотографіями забавок у інтернеті. Маю чимало ідей, які втілити в життя поки не встигаю. Вмію також непогано шити та вишивати», – ділиться думками мукачівка.

Магдалина Нодь не вважає своє хобі роботою, швидше – приємною розрадою для душі.

«За в’язанням я відпочиваю, заспокоююся, насолоджуюся процесом. Для мене така творчість – це вже відпочинок від основного заняття. Можна одночасно переглядати фільм і в’язати, або ж розмовляти з подругою, пити каву і одночасно займатися улюбленою справою. Нерідко працюю ночами, але при цьому не втомлююся. Сплю завжди небагато. Вранці «підбадьорююся» кавою і знову до праці! Й так із дня на день!» – стверджує умілиця.

Іграшки мукачівки навіть якщо вони не є дитячими, цілковито безпечні для малечі.

«По-перше, я не використовую деталей, які діти можуть відірвати і засунути до рота, або ж просто поранитися. По-друге, пряжа у мене якісна, натуральна. Це ж стосується і наповнювачів. Беру тільки гіпоалергенні. Тому за свої вироби я повністю спокійна», – запевняє вона.

На майбутнє майстрині дуже хочеться почати проводити для діток майстер-класи із в’язання іграшок.

«Я не маю педагогічної освіти, але просто хочу передавати знання іншим. Свою дитину та її подруг уже навчила багатьом речам. Що ж стосується інших, то просто прагну колись, у перспективі, залучати молодь до корисного проведення часу. Аби це було альтернативою багатогодинному просиджуванню у одній позі із телефоном у руках», – зазначає Магдалина Нодь.

Марина АЛДОН