Ялинку на смітник? Куди подіти краянам лісову красуню після свят

На Закарпатті почався «ялинкопад». Усе більше мешканців області відправляють новорічно-різдвяні символи на смітники. Якщо дерево було штучним, його просто прибирають до наступної нагоди, якщо у горщику – поки тільки знімають прикраси, аби весною висадити, а якщо «живе», тобто зрізане – здають у пункти прийому, або… найчастіше спалюють. Утім не всі. Дехто й надалі використовує дерево або його частини для особистих потреб і намагається отримати з нього максимальну користь.

Тож що робити із ялинкою після зимових свят? Про це – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Найдорожчі в Україні ялинки були у нас

Незважаючи на те, що Закарпаття – край гірський, цінова політика на ялинки у нас в цьому сезоні була доволі дивною. Саме у нашій області дерева продавали найдорожче. Загалом середня вартість лісових красунь в Україні в цілому складала 154 гривні. Проте якщо на Харківщині їх продавали по 92 гривні, то у нас – аж по 918 (можна було придбати, звісно, і дешевше, і навіть дорожче, залежно від висоти, якості, породи та розлогості крони).

Як повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, у передноворічний період лісівники по всій Україні виставили на продаж 152,6 тис. хвойних дерев на суму 21,2 млн грн. Усі ялинки, підготовлені для реалізації були вирощені на спеціальних плантаціях і заготовлені під час проведення лісогосподарських заходів.

«Протягом грудня в лісових масивах здійснювалися посилені заходи з охорони хвойних насаджень: проведено 2650 рейдів, за результатами яких складено 234 адміністративні протоколи за статтею 65 КУпАП. За фактами незаконної заготівлі дерев накладено штрафи на суму 119,3 тис. грн, а також порушниками відшкодовано 175,9 тис. грн за шкоду, заподіяну лісу», – наголосили у відомстві.

Тож що краяни роблять із ялинками, які відслужили?

В Ужгороді, для прикладу, у січні вже багато років поспіль, ялинки забирають на утилізацію. Дерева можна просто винести до контейнерів на сміттєвих майданчиках. Їх потім вивозять, подрібнюють і вже в такому вигляді передають підприємствам на використання.

У більшості сільських населених пунктів, де є альтернативне газовому опалення, ялинки спалюють у котлах, камінах, грубках.

Але дехто таки дерева викидає де заманеться. Часто – десь на природі. Проте так робити не можна!

«Ялинки гниють і людям здається, ніби ніби все добре. Але це не так і насправді про наслідки мало хто думає. Адже під час розкладання у навколишнє середовище виділяється шкідливий метан, – каже «Карпатському об’єктиву» екологиня з Ужгорода Ірина Павлюк. – Це погіршує ситуацію, пов’язану з парниковим ефектом, негативно впливає на клімат і може привезти до екологічних дисбалансів. Тому вже краще дерево справді спалити у грубці. Якщо немає де, можна просто віддати знайомим, які використають його, як дрова».

Утім самі голки спалювати не варто, бо вони є чудовим добривом для садівників та городників.

«Стовбур дерева в мене йде на дрова. Маю вдома сауну і час від часу з родиною паримося. А от із ялинкової хвої роблю мульчу для рослин, – зізнається хустянин Іван Білецький. – Щоправда, голки гниють повільно і це може зайняти 3-5 років, але якщо змішати їх із перегноєм, кращого способу підживлення та захисту урожаю від шкідників просто немає. Отже, в мене є спеціальна яма, куди зсипаю кухонні відходи та різне бадилля. Якщо все це поливати, перегниє швидше. Аромат ялини відлякує усіляких паразитів і водночас підживлює рослини».

Ще цікавіше використовує ялинку мукачівка Оксана Бунзяк.

«Після свят виносимо ялинку на подвір’я. Там її очищаю від голок. Із них та із дрібних гілочок роблю ароматизатори. Складаю хвою у мішечки з тканини, міцно зав’язую і розвішую у ванній, на кухні та в шафі. Між іншим, цей засіб чудово відганяє міль та довго зберігає запах. Із голок також можна зробити чудовий спрей для чищення скла та дзеркал. Для цього достатньо залити літрову банку голок оцтом і дати відстоятися три тижні. Після цього потрібно процідити через марлю і розвести водою у співвідношенні 1 до 1. Далі заливаю у пляшку з пульверизатором і за потреби використовую у господарстві. А от стовбур чоловік розрізає на кільця шириною 3-6 сантиметрів. Потім ми їх у вільний час розмальовуємо з доньками і прикрашаємо такими виробами альтанку в саду. Це – чудовий спосіб провести цікаво та з користю дозвілля з дітками. Хоча на наступні свята, скоріш за все, ставитиму уже штучну ялинку, бо вона більш практична і загалом обходить ся дешевше, адже є багаторічною», – запевнила жінка.

Василь Ковач із Тячева стовбур ялинки використовує як палицю. До неї підв’язує навесні розсаду помідорів. А от із голок його дружина варить лікарський чай.

«Стовбур для мене – це звичайна «тичка». Для квасолі коротка, для огірків не підходить, а от для помідорів – саме те, що треба. Звісно, однієї замало, бо город маю чималий, тож інші заготовляю на березі Тиси самотужки. А от хвоя – чудовий медичний препарат. Голки треба висушити і подрібнити у кавомолці. Потім залити окропом і дати настоятись хвилин 30. Цей народний засіб є дуже ефективним під час застуди, для лікування запалення горла, бронхіту, нежитю. Підходить і для інгаляцій. Загалом хвоя містить фітонциди і захищає організм від усіляких інфекцій. Ми всією родиною п’ємо чай для профілактики і практично не хворіємо. У мене біля будинку росте ще декілька сосен, тому хвої маємо вдома вдосталь у всі пори року», – зізнається чоловік.

Як використовують ялинки у інших країнах

Питання, куди подіти ялинку після свят є актуальним не тільки для закарпатців. Тож у інших країнах теж дбають про те, аби дерева не опинилися на смітниках.

Наприклад, у Фінляндії та Швейцарії ялинки не утилізують. Їх відвозять на меблеві фабрики і там знаходять їм призначення уже справжні професіонали. А от голки спрямовуються у косметичну індустрію.

У Німеччині з лісових красунь виготовляють паливні брикети та ламінат. Там навіть існує спеціальний патруль, який збирає населеними пунктами дерева, які відслужили, а потім відвозить їх на електростанції, де їх використовують як дрова.

У США з ялинок роблять наповнювачі для лотків та папір. Дерева у Америці також перетворюють на тирсу.

У Австрії лісові красуні стають або паливними брикетами, або тирсою для підживлення рослин. А з великих дерев, які було встановлено на центральних площах міст, виготовляють годівниці для птахів.

Марина АЛДОН