Пам’ять жертв так званих «маленьких робіт» у селі Яноші вшанували біля меморіального знака закатованим у сталінських таборах.
До заходу долучилися староста села Єлизавета Бакош-Сабов, священник греко-католицької церкви Міклош Егреші, пастори реформатської церкви Антал Балаж і Саболч Надь, члени місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), мешканці Яношів.
Ушанування розпочалося зі спільної молитви. Відтак Саболч Надь проповідував Слово Боже на основі 50-ї частини книги Псалмів: «Могутній Бог, Господь, говорить і кличе землю від сходу до заходу сонця. (…) Клич мене на допомогу в лиху годину! Я врятую тебе, і ти прославиш мене». Пастор підкреслив, що в минулому наш народ багато разів потрапляв у біду. Однак ми ніколи не повинні забувати, що Господь завжди поруч із нами в такі часи й ми можемо покладатися на Його силу. «Ті люди в таборах – і це доводять численні вірші та молитви, які вони написали, – мали на це мужність. Молитви тих людей не зникли, не припали пилом – зник режим, який засудив їх до смертної кари, зник, ніби його ніколи й не було», – зазначив пастор.
Єлизавета Бакош-Сабов під час свого виступу наголосила, що друга половина листопада – болісний час у житті закарпатських угорців, адже немає родини, яка б не втратила когось з рідних, і вся Друга світова війна не спричинила в селі стільки жертв, як так звані «маленькі роботи». Староста завершила свій виступ словами Арпада Товта: «Умирають лише ті, кого забули, а ті, кого любили, живуть вічно».
Наприкінці заходу пастор Антал Балаж прочитав молитву і попросив Божого благословення. Ушанування пам’яті завершилося виконанням національної молитви угорців та покладанням вінків.
VV