Днями в столиці Угорщини відбулася робоча зустріч угорсько-української робочої групи представників освіти.
Українську делегацію очолив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. У її складі були перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець, заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА Мар’яна Марусинець, начальник управління національностей та релігій ОВА Олександр Лях та президентка Закарпатського угорського інституту ім.Ф.Ракоці ІІ, голова Товариства угорських педагогів Закарпаття (ТУПЗ-КМПС) Ілдика Орос.
Угорську делегацію очолила президентка Угорської дипломатичної академії Оршоя Пачаї-Томашіч. Також були присутні керівник відділу державного секретаріату з питань національної політики адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Янош Буйдошо, керівниця відділу національної політики державного секретаріату Каталін Любка, представниця української національної меншини в угорському Парламенті Ліліана Грекса.
У Берегові Ілдика Орос провела прес-конференцію, на якій проінформувала про дану зустріч.
«Угорсько-українська робоча група освітян зібралася вже вчетверте. Насамперед обговорили питання щодо виконання завдань, планів з попередньої зустрічі. Частина була виконана, але залишилися і далі відкриті такі питання, як переклад національного мультипредметного онлайн-тесту на угорську мову. Теж чекаємо рішення щодо Закарпатського угорського інституту ім.Ф.Ракоці ІІ, який уже отримав міжнародну акредитацію, але міністерство України не визнає», – підкреслила голова ТУПЗ.
Далі президентка ознайомила з правами національних меншин в Угорщині.
«В Угорщині в Конституції закріплено право національних меншин. Вони мають право на самоврядування як місцевого, так і обласного, і навіть можуть мати представника в парламенті. Ці самоврядування мають право на відкриття навчальних закладів, яке фінансує угорська держава. В Угорщині чотири форми національних шкіл. Перша – повноправна національна школа, де, крім угорської мови та літератури, всі предмети викладають на мові нацменшин. Така школа в Угорщині є у сербських меншин.
Друга форма – двомовна школа, де викладання предметів здійснюється від 50-80% на мові нацменшин. Такі школи є у румунів, словаків та німців. Третя форма навчання мови – де діти щодня вивчають рідну мову та народознавство. Четверта – недільня школа, коли діти у вільний час вивчають мову та народознавство. У кожному випадку засновники або батьки обирають форму навчання, а держава забезпечує фінансування».
Друга головна подія – зустріч з представниками української національної меншини.
– Ми ознайомилися з українськими організаціями в Угорщині. Одна з них – школа імені Лесі Українки, яка відкрила класи в Будапешті та Ніредьгазі, де батьки обрали форму навчання української мови та українських традицій п’ять разів на тиждень. Друга група – українська греко-католицька громада, яка планує відкрити двомовну школу. Для цього вони вже отримали приміщення у ІІІ окрузі Будапешта, – повідомила Ілдіко Орос і на завершення додала: – Ми і далі працюємо та наполягаємо на тому, щоб відновити статус національних шкіл та відновити ті права на викладання та користування мови, які мали до 2017 року.
Наталія ВАРОДІ