В Ужгороді експерти програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом із благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США, презентували масштабне дослідження локальних політик і програм, що ілюструє дотримання прав ВПО та їхню залученість у життя нових громад.
Загалом юристи опрацювали 193 нормативно-правові акти у 25 громадах 15 областей України. Зокрема, на Закарпатті фахівці вивчали стан справ в Ужгородській і Мукачівській громадах. З’ясувалося, що через відсутність визначення понять «член територіальної громади» та «постійне проживання» переселенці обмежені в праві брати участь у місцевому самоврядуванні та не отримують деяких соціальних пільг. Про це розповіла Анжела Бабкіна, регіональна координаторка програми «Єднання заради дії» в Закарпатській області.
«Більшість статутів не передбачає приналежності ВПО до членів територіальних громад, тобто на них не поширюються місцеві цільові програми, спрямовані на підтримку членів територіальної громади, що створює певну дискримінацію, — зауважила Анжела Бабкіна. — Існують певні обмеження щодо участі ВПО у житті громади. Переселенці не можуть брати участі в загальних зборах, громадських слуханнях, голосувати за проєкти громадського бюджету і користуватися іншими інструментам локальної демократії».
Однак, як зазначила Анжела Бабкіна, були виявлені й успішні практики. Їх варто врахувати при розробленні місцевих нормативно-правових актів, спрямованих на підтримку окремих соціально вразливих категорій населення, зокрема переселенців.
В Ужгороді працюють 4 місцеві цільові програми. І одна з них, що діє з 2022 року, забезпечує саме соціальний захист та підтримку внутрішньо переміщених осіб. Про це детальніше розповіла Марія Менджул, регіональна юристка програми «Єднання заради дії» в Закарпатській області.
«Станом на червень 2023 року в місті було офіційно зареєстровано 28 тисяч ВПО. Упродовж минулого року в Центрі соціальних служб обслуговували понад 16 тисяч переселенців. Найбільш популярними серед ВПО послугами в громаді є забезпечення тимчасовим житлом або сприяння в його пошуку, а також отримання натуральної допомоги: харчі, засоби гігієни, одяг», — каже Марія Менджул.
У Мукачеві цільових програм немає, зауважує експертка, проте діє Програма додаткового соціально-медичного захисту мукачівців. Зареєстровані у Мукачівській громаді переселенці можуть скористатись нею і отримати, у разі потреби, 10 тисяч гривень допомоги на лікування.
Переселенці залучені до життя громад в Ужгороді та в Мукачеві через Координаційні ради з питань внутрішньо переміщених осіб, а також завдяки роботі в органах місцевого самоврядування. Однак таке працевлаштування не означає, що ВПО беруть безпосередню участь у місцевому самоврядуванні — для цього слід змінити статут громади.
Тому дослідники сформулювали рекомендації для місцевої влади щодо покращення політик і програм, щоби вона враховувала інтереси та права ВПО. Зокрема, пропонується внести відповідні зміни до статуту громади та до місцевих цільових програм і нормативно-правових актів, що визначають порядок надання пільг і допомог окремим категоріям населення.
Окрім Закарпаття, результати дослідження презентують ще в 14 областях, де воно проводилося. Узагальнені рекомендації програма «Єднання заради дії» передасть до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.
Ця діяльність стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX разом з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен суппорт сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.