Війна за землю: на Рахівщині нашестя кротів

Небажані гості атакують ділянки місцевих жителів на Рахівщині. Ці маленькі проказники, прокладають довгі ходи на полях і присадибних ділянках в пошуках їжі, кроти руйнують грядки, доріжки, газони, клумби, серйозно шкодять садибі, корінням дерев.

Пан Николай, розповів як бореться з кротами:

– Є багато варіантів, як можуть відлякати кротів та захиститися від них хоч аби грядки та ниви з картоплею.

Я вже за період свого життя добре знаю що їм не подобаються різкі аромати, гучний шум та вібрація ґрунту.

Є такі рослини які кротам не подобаються, від яких йде різкий пряний аромат. Вони уникають це часнику, цибулі, нарцисів, чорнобривців та рицини. В грядку, де навкруги ростуть рябчики, кріт не піде.

Однак, не слід забувати що цей маленький шкідник дуже хитрий, він взагалі може обійти її або виштовхнути.

Є ще такі народні способи боротьби, якими ще користувалися наші діди та прадіди..

У кротові нори – ходи покласти рибу, яйця або цибулю. Їй дуже не подобається сморід. Тікають.

Наприклад аромат бензину також не подобаються цим істотам. Закласти змочені ганчірки в бензині заштовхати у нору та закрити отвір.

Ну і шум.

Для цього знадобиться жерстяна банка з під пива чи іншого. Її слід надягнути на залізний прут, вкопаний в ґрунт. Коли на банку потраплятиме вітер, вона видаватиме звук, який відлякуватиме кротів. Для підсилення ефекту, на прут надягають одразу декілька жерстянок, а внизу чіпляють ще й дзвінок.

Багатьом господиням відловлювати кротів, допомагають домашні улюбленці, котики. Вони влаштовують цілу охоту, на маленьких шкідників. Це гарно їм вдається.

Та на жаль скільки б не воювали господарі з кротами – малі землекопи виграють.

До речі цікавий факт дослідивши у відкритій мережі про цю тваринку, ми вияснили що їх не можна знищувати у жодному разі. Адже кріт приносить городині більше користі, аніж шкоди. Ця тваринка живиться личинками хруща, довгоносика, коваликів, гусеницями совки, слимаками, капустянками.

Кріт може з’їсти і мишу, ящірку, жабу, якщо вони малорухливі.

Прориваючи ходи, кожен кріт виносить на поверхню центнери землі, збагаченої кальцієм, магнієм та іншими елементами живлення рослин. Глинистий ґрунт, “проораний” кротами, краще зволожується і дихає, у ньому не затримується вода: надлишок вологи потрапляє через кротячі ходи у нижчі ґрунтові горизонти.

Тож кротів на заселених ними ділянках треба не винищувати, а краще відлякувати.

Олена Боднар