З цієї нагоди після недільної літургії у римо-католицькому костелі міста прозвучала літературно-музична композиція у виконання церковного хору під керівництвом Лицаря угорської культури Ірини Крайник.
Присутні прослухали ряд знаних патріотичних пісень та віршів під акомпонент на електроргані та баяні керівника колективу. Аудиторію зачарувала мелодійним голосом солістка Адетта Урста, хвилююче звучали слова поетичних уривків, які продекламувала Клара Сіберт, полонив дует батька й доньки Аттіли і Ченге Кішдьоврі.
А перед цим Іштван Бардош промовисто нагадав вірянам основні віхи повстання.
“23 жовтня – це дата, яку разом з 15 березня (революція 1848 року. Ред.) та 20 серпня (День св.Іштвана – засновника Угорської держави, національне свято Угорщини. Ред.) повинен знати кожен угорець,- звучало із трибуни.- Цього дня Будапешт купався у хвилях надії та після днів боязні й тривоги радісно вдихав повітря свободи”.
Повсталі студенти, демократично налаштована інтелігенція, робітнича молодь тоді ще не знали, хто з них переживе ці радісні дні, що радянські танки жорстоко придушать повстання й розрушать їх домівки. Не відали, що сотні жителів столиці будуть розстріляні й повішені, що тисячі угорців емігрують із країни в пошуках кращої долі без сподівання на повернення. Не знали, що тіла загиблих загорнуть у смоляний папір обличчям вниз і поскидують в загальну могилу. Революція 56-го року стала трагедією нації. В Угорщині запанувала жорстока комуністична диктатура.
“Рани гояться важко, але ми зобов’язані пам’ятати минуле, розповідати правду про нього своїм дітям,- підкреслив на завершення промовець.- 23 жовтня – подвійне свято: початок повстання у 1956-му і проголошення Угорської Республіки у 1989-му. Маємо жити так, аби бути гідними цих дат”.
Вшанування завершилося виконанням патріотичного гімну “Заклик”, який натхненно стоячи проспівали всі присутні.
Микола ГОРВАТ