Вчора, 19 травня, Рахів, як і вся Україна відзначила День вишиванки. Це свято традиційно припадає на третій четвер травня.
Кому як не для жителів Рахівщини вишивка має багато призначень.
Саме у День вишиванки, ми, рахівські художники, в черговий раз провели виставку продаж, з якої 50% виторг передаємо для наших воїнів Рахівської ОТГ, які боронять нашу державу. Слава нашим Героям і подяка Господу за хороших людей, котрі долучилися до цієї благородної справи.9300 грн і 200$ будуть у спільній касі допомоги, – розповіла Анна
Також у День вишиванки у Рахові Благодійний концерт. Супроводжувався він неймовірним благодійним концертом за участі наших талановитих земляків – Галини Грегорчак, Юлії Токач, Вікторії Кульчицької, Олега Зубана та чарівної Ольги Ворохти.Спасибі за ці хвилини естетичного задоволення, які ви нам подарували, – розповіла Іра Грегірчак
Вдавнину вишиванка супроводжувала гуцула від самого моменту народження, була й при останній дорозі у вічність. Жодна гуцульська хата не була обділена вишиваними речами – рушниками, скатертями – обрусами, була вона й на повсякденному та святковому одязі гуцулів – жіночих, чоловічих і дитячих сорочках, поясах, кептарях, сердаках, кожухах, весільних платниках; у церкві – на священичому облаченні, хоругвах, покрівцях, рушниках, завісах.
Вишивання сорочок – прадавня загальнослов’янська традиція. Особливого розвитку воно набуло в гуцульському краю. Сорочка вважалася чи не найголовнішим елементом одягу, мала значення оберегу, тому й ставлення до її пошиття та оздоблення було особливим.
Характер вишивання – “виписування” сорочок зумовлений усталеними нормами життя, народним етикетом, звичаями, обрядами. Вишивали за строго усталеними правилами, на визначених площинах, дотримуючись принципів розміщення оздоб та техніки вишивання з певною кольоровою гамою.
І зараз вишиванку вже, заледве можна назвати винятково традиційним вбранням – чимало українців носять її як святковий або й повсякденний одяг.
Олена БОДНАР