Журнал Irka, який видає Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство, уже протягом 25 років організовує літні табори рідної мови для дітей, які живуть у діаспорі на Закарпатті. Місце проведення щороку обирають інше. Цьогорічний, ювілейний, табір відбувся на базі Солотвинського ліцею ім. Яноша Бояї.
«Цього року участь узяли 30 дітей. Мета табору рідної мови – створити живе коло спілкування угорською мовою для тих нащадків угорців, які живуть не в угорських населених пунктах і ходять до угорської школи чи відвідують недільну школу. Цьогоріч до табору долучилися діти з Буштина, Тячева та Сваляви. Здебільшого це учні дев’ятирічок. Є також кілька дітей із Солотвина», – повідомила організатор Маргарита Ешпан.
Малечу розділили на чотири групи. До обіду з двома із них займалася рукоділлям практикантка з Берегівського угорського інституту, а з рештою уроки з вивчення угорської як іноземної мови проводила Генріетта Соколова. «Можливо, на перший погляд, видається дивним, що під час літнього табору діти сидять на заняттях. Але це не традиційний урок, він триває приблизно годину в ігровій формі», – пояснює пані Маргарита.
У післяобідній час майстер-класи з рукоділля проводила вчителька англійської мови солотвинської школи Саманта Фаркаш Фіу. На цих заняттях діти вивчали кольори, назви матеріалів та інструментів, їхні форми та якості англійською мовою. Затим на хлопчиків і дівчаток чекало спортивне дозвілля, а у вечірній час – перегляд фільмів або танці.
«Останнього вечора ми традиційно провели конкурс талантів. Кожна з чотирьох груп представила свій плакат, гасло та підготовлений танець. Усі учасники табору отримали іменну грамоту та ілюстроване навчальне видання на пам’ять, – розповіла організаторка. – Як показує досвід, навіть ті діти, котрі на початку соромляться спілкуватися угорською, під час табору з кожним днем стають дедалі більш розкутими та відкритими, а згодом вільно і частіше говорять угорською».
Янош Товт/Tóth János/Kárpátalja hetilap