Перечинські поля окупувала небезпечна рослина – золотушник

Місто Перечин – малоземельний населений пункт, але, як не дивно, люди закинули свої наділи і перестали обробляти та вирощувати городину. Неподалік мікрорайону «Штати» гектари земель пустують декілька років поспіль, на них росте борщівник, амброзія, бур’яни, на чималих площах буйно квітує жовта квітка. Цікава та красива, на перший погляд здається «невинною».

Кореспондент «Карпатського об’єктива» з’ясувала, що це золотушник канадський. Інвазивний вид, хижак-прибулець з Південної Америки, який нахабно витісняє місцеві види, агресор, що окуповує поля, узлісся. Позбутися «хижака» не так просто.

– На своєму сільгоспугідді вирощувала картоплю, помідори, квасолю, різну городину. Наробишся, а урожай збереш слабкий, бо поле часто підтоплювало – річка Уж, яка протікає поруч, вище наших полів, ґрунтові води стояли довго, внаслідок чого урожай не можна було зібрати або й зовсім пропадав. Потім на полі з’явилася сила-силенна квітів з жовтими суцвіттями – золотушник. Що тільки не робили – вивести його не вдалося. Тому і залишила город. Овочі, зелень купую на базарі або в магазині, – розповіла свою сумну історію пані Марія.

Вікіпедія подає таку інформацію: «Золоту́шник канадський або золоту́шник канаді́йський (Solidago canadensis) – вид рослин з родини айстрових, поширений у Канаді й США; натуралізований у Європі, Австралії, Новій Зеландії.

Ось що написали під моїм постом учасники групи «Рослинний світ України» у соціальній мережі Фейсбук: «Жах, а не рослина. Хижак, окупант», «Дуже стрімко поширюється і витісняє місцеві медоноси», «Лопата не бере коріння», «Захоплює все поступово. Садок тричі обробляли раундапом».

В мережі Інтернет фахівці розмістили роз’яснювальну статтю про золотушник. Публікація варта уваги.

Дійсно, в літній період обабіч доріг, в садах, та дуже часто на подвір’ях, неугіддях можна зустріти цю цікаву та красиву рослину – Золотарник (золотушник) канадський (Solidago canadensis). Це багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що відноситься до родини айстрових (складноцвітих). У цієї трави пряме вертикальне стебло висотою від 60 до 120 см. У верхній частині, що містить суцвіття, стебло розгалужене. Всі квіти суцвіття жовті та плідні.

Золотарник канадський не є карантинним об’єктом, але поруч з цим рослина може викликати сильну алергічну реакцію у людей, схильних до проявів алергії. Момент цвітіння – з липня по жовтень. Найбільш частими проявами високої чутливості організму на пилок є алергічний кон’юнктивіт (почервоніння очей, сильна сльозотеча), який супроводжується ринітом (свербіж та водянистими виділеннями з носу).

За ступенем небезпеки для навколишнього середовища і благополуччя людини цей чужорідний вид знаходиться в одному ряду з амброзією, борщівником і колорадським жуком. Золотарник канадський вже сьогодні завдає великої шкоди не тільки природі Україні, але лісовому і сільському господарству. Зараз цей процес ще можна взяти під контроль. Якщо не зупинити поширення золотарника зараз, то вже через кілька років ця робота зажадає від нас незрівнянно більше сил і засобів.

Агресивному поширенню золотарника канадського сприяють кілька чинників. По-перше, як вид-чужинець він не зустрічає так званих ворогів з числа рослин-конкурентів і комах. По-друге, кожен кущ золотарника виробляє до 100 тисяч насінин, які відрізняються дуже високою схожістю – до 95%. По-третє, коріння золотарника виробляють інгібітори – речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Слідом за цим зникає більшість лугових комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотарник повністю змінює його тваринний і рослинний світ.

Золотарник стрімко захоплює все нові і нові землі. Положення ускладнюється тим, що тварини, в тому числі дикі, не їдять золотарник. Тобто зайняті їм території недоцільно використовувати як сінокісні і пасовищні землі. Золотарник канадський швидко закріплюється на луках, пасовищах, вигонах, меліорованих болотах, пустирях, лісових галявинах, вирубках. Ще одну загрозу несе заселення золотарника в лісах, де він поширюється по узліссях і вирубках.

Якщо допустити проникнення золотарника вглиб лісу, то в подальшому при лісовідновленні доведеться проводити комплекс додаткових заходів, що спричинить істотні витрати. Крім того, втрата природної рослинності лісів негативно позначиться на харчуванні тварин. Тому не допустити проникнення золотарника в ліс – одне з основних завдань.

Джерелом насіння золотарника також є присадибні ділянки та кладовища, де його вирощують як декоративну культуру. Звідти золотарник поширюється на прилеглі ліси і луки. Тому при створенні клумб необхідно замінювати його іншими декоративними видами.

Багато хто вважає золотарник канадський корисною лікарською рослиною, медоносом і дають йому волю на присадибних ділянках, забуваючи про його здатності завойовувати нові території. І хоча золотарник не такий безпечний для здоров’я людей, як амброзія, проте вважається одним з найбільш небезпечних рослин.

Боротися з золотарником можна хімічними і механічними методами. Скошувати небезпечний бур’ян рекомендується в міру відростання до 15-20 см, тобто 3-4 рази за сезон. Альтернативою може бути одноразове скошування у другій половині серпня до визрівання насіння. В цьому випадку скошені рослини потрібно обов’язково утилізувати – закомпостувати. Там, де золотарник займає значні площі, ефективним рішенням буде переорювання з підсівом багаторічних злаків.

Хімічний метод найбільш ефективно застосовувати по молодим рослинам, чутливим до гербіцидів. Ближче до кінця вегетаційного періоду грунтові гербіциди стають малоефективними. Сьогодні необхідно звернути особливу увагу в боротьбі з золотарником всіх землекористувачів, адже якщо з ним не боротися, то лише за рік золотарник канадський може збільшити свою площу до 15 відсотків.

Важливо саме зараз зробити все можливе, щоб взяти золотарник під контроль. Для цього досить дотримуватися простого правила – підтримувати порядок на своїй землі.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора