Поминальна неділя, Провідна неділя, гробки, проводи, Томина (Фомина) неділя – все це назви правдавнього українського звичаю згадувати померлих. Припадає вона на першу після Пасхи неділю та наступні за нею кілька днів.
У кожному регіоні, і навіть населеному пункті є свої звичаї вшанування рідних та близьких, які відійшли у кращі світи.
У Малому Раківці, що на Іршавщині, напередодні прибирають могили, наводять чистоту, порядок на цвинтарі, ставлять живі квіти. Після Богослужіння священик із півчими іде на кладовище на Горбі (так називається гуштак) і проводить парастас. Люди приносять канти з пшеницею та яйцями, запалюють свічки, лампадки і моляться за упокій рідних. Після панахиди пшеницю та яйця віддають церкві.
Якщо могила не збереглася, то свічку запалюють біля великого цвинтарного хреста. На гріб дитинки дехто ставить пару писанок.
У селі сім кладовищ, чотири з них закриті. Парастас проводиться на всіх сімох двічі на рік – після Пасхи і після Покрови. Пом’янути рідних приїжджають і здалека, з Ужгорода, Мукачева, Хуста, Львова, і навіть Києва. Після парастаса родичі збираються вдома за поминальним столом.
Тетяна Грицищук, фото автора