Греко-католики Перечина відзначили Великдень

Сьогодні, 5 квітня, греко-католики Перечина відзначають Великдень.

Ця неділя стала великодньою і для римо-католиків, натомість православні святкують Вербну неділю.

Церковні дзвони видають урочистий звук, який розноситься містом та його околицями. Пташки заливаються веселим співом. Погода як на замовлення – сонце сипле золотими променями, тепло, хоча зранку ще було свіжо. Дерева та кущі зазеленіли, цвітуть сезонні квіти та дерева. Ось тут білий острівок – цвітуть сливи, за декілька метрів жовтий – квітне форзиція, а напроти – кущі японської айви вибухнули рожевим цвітом. На цвітіння налаштовані вже і сакури.

Краса! І час для радості, але, на жаль, цю радість затьмарює війна. Вже п’ятий Великдень відзначають українці у період воєнного стану. Дорогою ціною дається нам право на незалежність. Молимось і просимо Господа Бога, Ісуса та його матір – Пресвяту Богородицю зупинити війну і захистити наших воїнів, мирних жителів від агресора та його злих намірів.

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» побувала у храмі святого Миколая Чудотворця. О восьмій ранку тут розпочалася святкова Літургія, на яку прийшло дуже багато людей. Приміщення, коврош і подвір’я заповнені вірними. Батьки з дітьми, подружні пари, люди похилого віку, дехто підпирався ціпком, декого підтримували діти – видно, що їм важко йти, але на Великдень до церкви старається прийти кожен. Усі святково одягнуті, з вірою та надією, що війна в Україні найближчим часом закінчиться і наші захисники повернуться до своїх домівок, і наступну Пасху вони відзначатимуть не в окопах, а за родинним столом.

Отець Мирослав зачитав звернення владик Мукачівської греко-католицької єпархії – Теодора та Ніла з нагоди Воскресіння Христового, закликавши вірян не втрачати віри та надії у часи випробувань. Вони нагадали, що ранок Воскресіння починався не з радості, тому що учні перебували у глибокому смутку: вони були дуже розчаровані подіями Голготи, сконцентрувалися на собі і закрилися у своєму страху. Натомість подібні відчуття сьогодні переживають і українці, які уже тривалий час живуть у боротьбі за свободу та незалежність.

«Ми теж з вами переживаємо схожий досвід, адже наша країна вже котрий рік бореться за свою перемогу, за право жити у свободній і вільній країні. Ми також сьогодні можемо бути охоплені сумом та розчаруванням. Мабуть, багато хто із нас сьогодні запитує себе: «Чи варто боротися, чи варто волонтерити, чи варто допомагати? Чи варто сподіватися волі і свободи нашої України?»

Але Христос своїм Воскресінням показує, що Він не є осторонь людського болю чи людського смутку. Він входить у цей біль і сповнює нашу буденність своєю великою радістю – радістю Воскресіння.

Нехай це свято принесе у ваші домівки не лише зовнішню радість, але і внутрішню впевненість, що Бог є з нами в тих життєвих обставинах, коли не все зрозуміло, не все легко, не все так, як ми хочемо. Нехай воскреслий Христос буде для вас зціленням, зціленням надії. Нехай радість воскреслого Христа звеселить вас, звеселить народ України, наповнить ваші домівки благодаттю, світло увійде у ваше серце і залишиться в ньому», – такими щирими побажаннями завершили святкове звернення владики.

У церковній традиції є освячення пасхального кошика, в якому збережена багата пасхальна символіка. Ми приносимо до храму плоди нашої праці і те, що подароване нам Господом, щоб воно було освячена, потім навколо цього кошика збереться вся родина.

Після богослужіння розпочався обряд освячення пасхальних кошиків, який провів отець Мирослав. «Христос воскрес!» – радісно вітається з парафіянами. «Воістину воскрес!» – відповідають вони піднесено.

Люди наповнили свої кошики традиційними стравами та атрибутами. Паска, масло, сир, жовта грудка, хрін, яйця, писанки, кільце ковбаски, кусок шовдаря, крашанки, сіль, свічка – це основне. Дехто урізноманітнив баранчиком з масла чи тіста, гроном винограду, бананами, апельсинами, зеленню. Кошарики задекорували квітами та квітковими композиціями, зайчиками, писанками. Прикрили пасхальним рушником, на якому зображені символи свята: паска, писанки, верба, ангели, весняні квіти, напис «Христос воскрес». Більшість рушників та серветок вишиті бісером. Кожен з них є справжнім витвором мистецтва і результатом умілих рук.

Після благословіння люди гасять свічки, накривають кошики і в супроводі церковних дзвонів ідуть додому – хтось пішки, хтось на власному авто.

Світлий празник Христового Воскресіння перечинці відзначають за родинним столом з вірою та надією на щасливе майбутнє під мирним небом.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора