На Закарпатті вшанували героїв революції 1848-1849 років

15 березня для угорців у всьому світі є особливим днем – днем пам’яті, гордості та національної єдності. Саме цього дня у 1848 році в Будапешті спалахнула революція, яка стала символом прагнення угорського народу до свободи, гідності та самовизначення. Минуло понад півтора століття, але її ідеї й сьогодні живуть у серцях угорців, нагадуючи про ціну свободи та силу національної єдності.

Традиційно 15 березня угорські громади Закарпаття збираються біля пам’ятників і меморіалів, щоб віддати шану героям революції та визвольної боротьби 1848-1849 років. Цього року пам’ятні заходи відбулися у кількох містах краю, зокрема в Берегові, Мукачеві, Ужгороді, Виноградові та Тячеві. Через воєнні обставини урочистості проходили у стриманому форматі – без великих святкувань, але з глибоким змістом і щирими емоціями. Люди приходили до пам’ятників, щоб тихо покласти квіти, схилити голови та подумки подякувати тим, хто понад півтора століття тому віддав життя за свободу.

У Берегові пам’ятний захід організувало Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС). Біля пам’ятника Шандору Петефі зібралися представники місцевої громади, громадських організацій, освітніх і культурних установ. Серед весняного повітря знову ожила історія боротьби за свободу.

Під час заходу пролунали патріотичні вірші, спогади про події революції та слова подяки тим, хто виборював право народу на свободу. Учасники разом виконали національну молитву угорців, після чого поклали вінки до пам’ятника великому поетові та революціонеру.

Заступник голови організації КМКС Йожеф Шін у своєму виступі нагадав слова, які понад півтора століття тому пролунали на вулицях революційного Будапешта: «Чого бажає угорська нація?»

Відповідь була чіткою й зрозумілою – миру, свободи та злагоди. Він підкреслив, що навіть у вирі революційних подій найважливішим прагненням угорського народу був мир. І сьогодні ці слова звучать особливо глибоко. Ті, хто щороку приходить до пам’ятника Петефі в Берегові, роблять це не лише з почуття обов’язку, а й заради збереження своєї національної ідентичності та історичної пам’яті.

У Мукачеві частина закарпатських угорців зібралася біля Підгорянського меморіалу, місця, що нагадує про одну з важливих сторінок визвольної боротьби. Саме тут 22 квітня 1849 року відбувся бій, у якому угорські та русинські національні гвардійці, гонведи та народні ополченці разом зупинили наступ імператорських військ. Ця подія стала символом солідарності та спільного прагнення до свободи.

До присутніх звернулася голова Мукачівської міської організації КМКС Єлизавета Корольова. У своїй промові вона наголосила, що ідеї визвольної боротьби й сьогодні надихають угорську громаду Закарпаття та допомагають зберігати віру в майбутнє.

Після хвилини мовчання учасники церемонії поклали квіти до меморіалу, вшановуючи пам’ять тих, хто колись боровся за свободу.

В Ужгороді представники угорської громади також зібралися біля пам’ятника Шандору Петефі. Тут були присутні представники громадських організацій, культурних установ та дипломатичних місій.

Голова Ужгородської районної організації КМКС, депутатка Закарпатської обласної ради Лівія Балог привітала присутніх та подякувала представникам угорських організацій, які щороку долучаються до вшанування пам’яті героїв. Вона наголосила, що для угорських громад усього Карпатського басейну 15 березня є важливою датою національної пам’яті.

За її словами, угорці як у діаспорі, так і на історичних землях щороку згадують події революції та визвольної боротьби 1848-1849 років. Цьогоріч громада також зібралася на площі Петефі в Ужгороді, щоб у тихій та гідній атмосфері вшанувати героїв і згадати послання боротьби за свободу.

Лівія Балог підкреслила, що сьогодні гасло «Нехай буде мир, свобода і злагода!» звучить особливо символічно. Водночас вона зазначила, що угорська громада Закарпаття відчуває підтримку материнської країни та всієї угорської нації і готова бути поруч із нею. На завершення вона висловила сподівання, що вже наступного року пам’ятні заходи відбудуться у мирних умовах, і громада зможе повернутися до традиційного формату відзначення національного свята.

Після спільної молитви та виконання патріотичних пісень учасники заходу поклали вінки до підніжжя пам’ятника.

У Виноградові громада вшанувала пам’ять героїв біля пам’ятника Жигмонду Перені, визначному діячу періоду революції, який став символом боротьби за свободу та національну гідність. Місцева угорська громада разом із Виноградівською районною організацією КМКС відзначила річницю революції стримано, але гідно, з огляду на воєнну ситуацію.

Під час заходу присутні поклали вінки до погруддя Перені, колишнього жупана комітату Угоча та одного з мучеників визвольної боротьби.

«Якби не революція та визвольна боротьба 1848-1849 років, можливо, сьогодні не існувала б закарпатська угорська громада. Послання березневих юнаків і нині залишається живим, однак справжню свободу й рівність ми відчуємо лише тоді, коли настане мир», – підкреслив голова Виноградівської районної організації КМКС Золтан Кудрон.

Тихе покладання вінків відбулося й у Тячеві. Учасники церемонії схилили голови перед пам’яттю тих, хто віддав життя за свободу та майбутнє нації. Біля пам’ятника Лайошу Кошуту вшанували пам’ять героїв революції та визвольної боротьби 1848-1849 років. Тиха церемонія покладання вінків відбулася після реформатського богослужіння, люди висловлювали вдячність героям, чиї імена назавжди вписані в історію.

У заході взяли участь керівники місцевих церковних, громадських та освітніх установ, а також представники угорської громади Тячева. Голова Верхньотисянської організації КМКС Йожеф Шарі зазначив, що такі пам’ятні заходи щороку дають громаді можливість разом вшанувати героїв, зміцнити єдність угорської спільноти та зберігати живою ідею свободи.

Пам’ятні заходи на Закарпатті вкотре засвідчили: навіть у складних історичних обставинах угорська громада регіону зберігає свою гідність, національну ідентичність і повагу до власної історії.