У Раді знову заговорили про Telegram. Що думають краяни

В Україні знову активізувалися дискусії щодо доцільності використання популярного месенджера Telegram. Після певної паузи тема його впливу на інформаційний простір держави повернулася до порядку денного як серед посадовців, так і в суспільстві. Одні користувачі вважають платформу зручним та швидким способом отримання новин, спілкування і розвитку власної справи, тоді як інші дедалі частіше звертають увагу на потенційні загрози, пов’язані з її функціонуванням.

Питання можливого регулювання роботи месенджера вже обговорюють в Офісі Президента, серед керівників силових структур та народних депутатів, а невдовзі його можуть винести й на розгляд Верховної Ради України. Тож що кажуть посадовці і якої думки закарпатці? З’ясовував «Карпатський об’єктив».

Що каже Ігор Клименко

Після резонансних подій у Львові, а також низки подібних інцидентів в інших містах України, правоохоронці вкотре звернули увагу на серйозну проблему – українців усе частіше намагаються залучити до диверсійної діяльності. Як наголошує міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, питання вербування громадян через інтернет-простір давно перестало бути поодиноким явищем і вже становить реальну загрозу державній безпеці.

«Ним користується у відсотковому значенні, думаю, десь половина населення, – сказав він. – Питання закриття Telegram – це питання не лише до МВС чи СБУ. На нього має дати відповідь і суспільство. Заборонити повністю неможливо. Обмежити його і забезпечити роботу правоохоронних органів, завдяки якій ми зможемо зменшити кількість терористичних злочинів, – про це треба говорити».

Якої думки Кирило Буданов

Кирило Буданов, який зараз очолює Офіс Президента, але впродовж тривалого часу був керівником Головного управління розвідки наголошує, що ідею впорядкування роботи Telegram він озвучував ще раніше – задовго до останніх трагічних подій. За його словами, йдеться не про повне блокування сервісу, а про встановлення чітких правил функціонування платформи. Зокрема, Буданов вважає необхідним зменшити можливості анонімного поширення інформації та зробити так, аби Telegram виконував передусім роль месенджера, а не неконтрольованого інформаційного середовища.

На його переконання, Telegram-канали повинні проходити реєстрацію, а їхні адміністратори – нести відповідальність за оприлюднений контент. Такий підхід, вважає він, цілком реально впровадити в Україні, хоча подібні зміни можуть викликати неоднозначну реакцію в суспільстві та не всім припадуть до душі.

Заблокувати чи обмежити?

Між іншим, заступниця голови ОП Ірина Верещук взагалі внесла пропозицію про те, щоб повністю заблокувати месенджер. За її словами, Telegram – єдиний майданчик, на якому дописувачі виставляють інформацію анонімно, тому держава має захищати громадян від розповсюдження недостовірних фактів, при цьому обмежуючи його роботу.

Заступник голови СБУ Іван Рудницький також виступає за врегулювання роботи майданчика. Про це він заявив на брифінгу ще наприкінці лютого. За його переконанням, роботу менджера необхідно або обмежити, або врегульовувати. Тож у цьому плані держава має «посилити регулятивні функції, щоб недопустити використання Telegram для терористичної діяльності».

Як реагують закарпатці

Поки на державному рівні тривають обговорення щодо можливого обмеження роботи Telegram, наші краяни також формують власне бачення ситуації. Їхні думки різняться – одні виступають проти будь-яких заборон, інші підтримують часткове регулювання, а дехто переконаний, що без обмежень сьогодні вже не обійтися.

Підприємець з Ужгорода Дмитро Рошко переконаний, що заборона Telegram не стане ефективним інструментом боротьби із загрозами, про які говорять правоохоронці. За його словами, сучасний світ уже неможливо повернути до умов жорсткого контролю над інформаційним простором.

«Я працюю у сфері малого бізнесу і можу сказати, що Telegram сьогодні – це не просто месенджер, а фактично робочий інструмент. Через нього ми спілкуємося з клієнтами, отримуємо замовлення, координуємо доставку, рекламуємо послуги. Якщо його заблокують, це вдарить передусім по підприємцях і звичайних людях, а не по злочинцях. Ті, хто займається незаконною діяльністю, дуже швидко знайдуть інші платформи або обійдуть обмеження через VPN», – каже «Карпатському об’єктиву» він.

За словами ужгородця, проблема полягає не у самому додатку, а у відсутності достатнього контролю над конкретними порушниками.

«Не можна перекладати відповідальність на технологію. Це так само, як звинувачувати телефон у тому, що ним хтось користується неправильно. Якщо є канали, що несуть загрозу, їх потрібно виявляти і закривати, а винних притягувати до відповідальності. Але повне блокування – це радше символічний крок, який реальної безпеки не додасть», – переконаний чоловік.

Більш зважено до ситуації ставиться фінансистка з Мукачева Анжеліка Волос, яка вважає, що правда у цій дискусії частково є з обох сторін. Вона зізнається, що сама активно користується Telegram як у роботі, так і в повсякденному житті.

«Для мене Telegram – це швидкість. Банківські новини, економічна аналітика, професійні чати – усе там з’являється значно раніше, ніж на офіційних сайтах чи в медіа. Представники інших професій також часто отримують інформацію саме звідти. Тому сказати, що це лише негативний ресурс, було б неправильно», – зазначає вона.

Разом із тим жінка визнає, що останніми роками кількість анонімних каналів значно зросла, і далеко не всі вони працюють відповідально.

«Насправді будь-хто може створити канал і писати все, що заманеться – без перевірки фактів і без відповідальності. Люди читають це, поширюють, починається паніка або недовіра до офіційної інформації. Особливо небезпечно, коли такі речі впливають на емоційний стан суспільства під час війни», – наголошує вона.

На її думку, повна заборона месенджера могла б викликати ще більше невдоволення серед громадян.

«Я не підтримую радикальних рішень. Але впорядкування роботи – можливо, реєстрація великих каналів чи відповідальність адміністраторів – виглядає логічним кроком. Люди повинні розуміти, хто поширює інформацію і чи можна їй довіряти. Баланс між свободою і безпекою має бути», – додає мукачівка.

Натомість педагогиня з Хуста Марія Ковач займає більш категоричну позицію і переконана, що держава вже запізнилася з реагуванням на інформаційні ризики.

«Я працюю з підлітками і бачу, наскільки великий вплив мають Telegram-канали на дітей. Дуже часто вони отримують новини не з офіційних джерел, а з анонімних сторінок, де інформація подається емоційно, іноді агресивно або відверто неправдиво. Діти не завжди можуть відрізнити правду від маніпуляції», – зауважує вчителька.

За словами освітянки, проблема полягає не лише у «фейках», а й у загальному інформаційному середовищі.

«У таких каналах часто романтизують насильство, поширюють небезпечні виклики або сумнівні ідеї. Молодь швидко піддається впливу, бо це подається у простій і доступній формі. Ми, вчителі, потім змушені пояснювати, що є правдою, а що – ні», – підкреслює хустянка.

Суспільна дискусія навколо Telegram показує, що краяни по-різному оцінюють роль месенджера: для одних це зручний інструмент щоденного життя, для інших – потенційна загроза. Водночас і посадовці, і користувачі погоджуються в одному – рішення щодо його майбутнього має бути виваженим, аби унеможливити різні загрози, але й не позбавляти людей засобу комунікації.

Марина АЛДОН