У Хусті вперше відбулася виставка мотанок: творчість, що об’єднує людей

У Хусті відбулася подія, яка поєднала народну творчість, благодійність і живе людське спілкування. 7 березня у приміщенні кінотеатру «CineMAX Тиса» відкрилася виставка-продаж ляльок-мотанок. Для міста над Тисою це був особливий захід, адже подібна виставка тут проводилася вперше.

Ініціаторами події стали активні майстрині, які нині живуть у Хусті. Вони вирішили не лише продемонструвати свої роботи, але й організувати благодійну акцію. Частину коштів від продажу ляльок планують спрямувати на допомогу тим, хто цього потребує.

Свої вироби на виставці представили майстрині Ольга Крят та Надія Лобко. Обидві жінки є внутрішньо переміщеними особами, але, попри всі труднощі, вони активно долучилися до життя громади та продовжують займатися творчістю.

Народне мистецтво з глибоким змістом

Лялька-мотанка – один із давніх символів української культури. Такі ляльки традиційно виготовлялися без використання голки, шляхом намотування тканини, звідки й походить їхня назва. У народній традиції мотанка вважалася оберегом для родини, символом добробуту та захисту.

На Закарпатті цей вид народної творчості не є настільки поширеним, як у центральних чи східних регіонах України. Саме тому виставка викликала особливу цікавість у місцевих жителів. Відвідувачі мали змогу побачити десятки унікальних робіт, кожна з яких відрізнялася деталями, стилем і характером.

Усі ляльки були виконані вручну. У багатьох із них – вишукані костюми, намиста, декоративні віночки, капелюшки та різноманітні прикраси. Кожна робота має свою історію та емоцію, адже створювалася з любов’ю та натхненням.

Творчість як спосіб відновлення

Для Ольги Крят створення мотанок стало не просто хобі, а важливим етапом у житті. Майстриня родом із Краматорська. Через війну вона змушена була покинути рідний дім і переїхати на Закарпаття.

За словами жінки, перші місяці після переїзду були психологічно дуже складними. Вона згадує, що у 2014 році, коли у рідному місті почалися обстріли, пережила сильний емоційний стрес.

«Саме тоді я познайомилася з арт-терапією, яку проводили психологи для людей, що пережили травматичні події. Під час таких занять і почалося моє захоплення лялькарством, – зізналася умілиця. – Спочатку я створювала прості, традиційні мотанки. Згодом почала експериментувати з матеріалами, формами та декоративними елементами. Сьогодні мої роботи вже мають авторський стиль і впізнаваний характер».

Серед представлених на виставці ляльок були як класичні обереги, так і декоративні фігурки у святкових костюмах. Вони одразу привертали увагу відвідувачів витонченістю та яскравими деталями.

Рукоділля, що приносить радість

Ще одна учасниця виставки – майстриня Надія Лобко. Вона займається хендмейдом уже близько 15 років. Жінка розповідає, що почала створювати ляльки ще тоді, коли жила у Луганській області.

«Рукоділля стало для мене важливою частиною життя. Працюю і вручну, і зі швейною машинкою, хоча за фахом не є швачкою. Окрім мотанок, виготовляю різноманітні іграшки – гномів, курчат, тваринок та інші декоративні фігурки. Творчість допомагає мені відновлювати внутрішню рівновагу та знаходити натхнення навіть у складні часи».

Вироби умілиці привертали увагу відвідувачів виставки неординарністю, у кожній її роботі багато дрібних деталей, які створюють особливу атмосферу домашнього тепла.

Особливі ляльки від дітей

Окрему увагу на виставці привернули ляльки, створені вихованцями Староприлуцької спеціальної школи-інтернату. За словами однієї з організаторок події Тетяни Вовчок, ці роботи мають особливу цінність.

«Йдеться про учнів із розумовими порушеннями розвитку, які також долучилися до створення мотанок. Попри складнощі, діти старалися зробити свої ляльки якомога гарнішими. Навчальний заклад співпрацює з нами вже близько чотирьох років. Для цієї події вихованці школи передали 20 ляльок, зроблених власноруч, – запевнила вона. – Для дітей така творча діяльність є дуже важливою. Вона допомагає розвивати дрібну моторику, фантазію та впевненість у власних силах».

Багато відвідувачів виставки з цікавістю розглядали ці роботи, адже у них відчувалася щирість і старання маленьких авторів.

Клуб, що об’єднує людей

Учасниці виставки входять до клубу «Родина», який очолює Зінаїда Мамай. Ця спільнота об’єднує активних жінок, які проводять різноманітні творчі та соціальні заходи.

За словами керівниці клубу, головна мета таких зустрічей – допомогти людям знайти підтримку та спілкування.

«Після вимушеного переїзду багатьом внутрішньо переміщеним особам довелося починати життя практично з нуля. Тому можливість зустрічатися, знайомитися і разом займатися творчістю має велике значення, – розповіла вона «Карпатському об’єктиву». – На таких заходах люди спілкуються, діляться досвідом, обговорюють важливі питання та просто відпочивають психологічно. Разом із тим, у клубу є і певні труднощі. Найбільша проблема – відсутність постійного приміщення для проведення заходів. Через це нам доводиться щоразу шукати нові локації».

Попри це, активістки не здаються і продовжують працювати.

Реакція відвідувачів

Виставка викликала чималий інтерес серед жителів міста. До кінотеатру приходили родини з дітьми, молодь та люди старшого віку.

«Виставка справила дуже приємне враження. Особливо зацікавило поєднання традиційної української тематики із сучасним творчим підходом», – наголосив пан Мирослав, один із відвідувачів експозиції. Він купив у цей день аж дві ляльки.

Пані Оксана також придбала мотанку.

«Вишукані роботи, у які вкладено талант, старання і велику любов, – підкреслила вона. – Побачене приємно вразило. Гадаю, подібні заходи варто проводити частіше та на більш просторих і людних локаціях, щоб якомога більше людей могли познайомитися з народним мистецтвом».

Для багатьох хустян придбання мотанки стало не просто покупкою сувеніра, а можливістю побувати на незвичній для себе творчій події. Подібні ініціативи показують, що навіть у складні часи мистецтво може об’єднувати людей і давати надію, що все у нас буде добре.

Марина АЛДОН