Що купували закарпатці цієї зими і скільки витрачали

Нарешті завершилася непроста зима. Вона у 2026 році була непростою. Перебої зі світлом, а відтак – і з опаленням, але при цьому захмарні суми на платіжках, дорогі продукти і майже незмінні зарплати та пенсії. Але наші люди сильні та працьовиті, вміють заощаджувати. Видатки були у всіх, проте в кожного різні. Мова як про незаплановані придбання, так і про планові покупки.

Тож що купували взимку найчастіше наші земляки і які суми витрачали? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Енергетичний апгрейд: від лампочок до інверторів

Поки Закарпаття підбиває власні підсумки зимового сезону, загальнонаціональні цифри демонструють чіткий тренд: українці остаточно відмовилися від стратегії «перечекати» на користь повної енергонезалежності та максимальної готовності до негоди.

Якщо минулого року популярністю користувалися павербанки, то зима 2025-2026 стала часом «важкої артилерії». За даними ритейлерів, попит на складні рішення – інверторні станції та потужні акумулятори зріс на 75%. Українці інвестували у надійність, замінюючи тимчасові гаджети повноцінними системами живлення осель.

Для прикладу, статистика мережі «Епіцентр» вражає: лише за останні три місяці 2025 року компанія отримала майже 80% своєї річної виручки від продажу генераторів. Скажімо, продажі акумуляторних ламп злітали на 270%, а попит на ліхтарі зростав на 139%. Настільні автономні лампи купували вдвічі частіше, ніж торік.

Побутовий комфорт також перейшов в автономний режим. Інтерес до туристичних плит та газових балонів у грудні зріс у 5-6 разів порівняно з початком осені. Ця тенденція не вщухала і в січні-лютому, адже можливість приготувати їжу без світла стала базовою потребою.

Справжнім викликом стала і погода. Початок 2026 року встановив рекорди у відділах товарів для авто та саду. Лише за перші два тижні січня обсяги продажу снігових лопат зрівнялися з показниками за весь попередній рік. А попит на автомобільну косметику: розморожувачі, скребки та щітки – підскочив на неймовірні 500%.

Ці цифри – не просто суха статистика продажів. Це передусім – дзеркало нашої адаптивності: від побутової підготовки до снігопадів до стратегічного забезпечення енергією власних домівок.

Інвестиції в автономність та мобільність

Для Єлизавети Петрик із Ужгорода ця зима стала іспитом на раціональність. Родина інвестувала у речі першої необхідності. Головною покупкою став якісний інвертор.

«Раніше від відключень світла ми рятувалися свічками та маленькими лампочками, але цьогоріч зрозуміли: робота на фрілансі вимагає стабільності. Система обійшлася нам майже у 45 000 гривень, але це була ціна нашого спокою. Тепер котел і роутер працюють незалежно від графіків», – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» закарпатка.

Оскільки жінка нерідко буває у відрядженнях в Угорщині, значна частина її прибутків пішла на підготовку автомобіля до поїздок.

«Я віддала близько 12 000 гривень на новий комплект зимової гуми, бо старий вже не гарантував безпеки. Окремо закупила якісний омивач-концентрат та ланцюги на колеса. Також оновила страховку для виїздів за кордон, що теж додало до бюджету кілька тисяч», – запевнила вона.

Також родина Петриків придбала дещо з одягу, але це – не стандартні брюки та кофтини.

«Ми суттєво оновили гардероб: замість чергових светрів купили професійну термобілизну для всієї родини в одному з місцевих спортивних магазинів. Витратили на це ще 6 000 гривень, але змогли зекономити на опаленні, бо вдома можна тримати комфортні +18 градусів», – наголосила жінка.

Загальний бюджет зимових покупок родини Єлизавети склав понад 70 000 гривень.

Свій дім – свої правила

Карина Ференц із Мукачева, мешканка приватного сектору, впевнена: зима в місті над Латорицею потребує не лише техніки, а й стратегічних запасів, які «не просять їсти», але рятують у критичний момент. Сім’я проживає у великому будинку, тому питання опалення стало головною статтею витрат. Цього року родина вирішила комбінувати методи, щоб не залежати лише від газу чи електрики.

«Ми ще в жовтні зрозуміли, що сподіватися на одну систему – ризиковано. Тому замовили машину дров для каміна. Це обійшлося нам у 18 000 гривень разом із доставкою. Камін не просто створює атмосферу, він реально тримає тепло в усьому домі, коли вимикають світло», – зізнається мукачівка.

Крім того, родина витратила близько 5 000 гривень на сервісне обслуговування котла та встановлення «розумних» термоголовок на батареї, щоб дистанційно керувати температурою повітря у помешканні. Однією з найцікавіших витрат стала купівля великої чавунної печі-буржуйки з варильною поверхнею, яку встановили у літній кухні.

«Наші ґаздині знають: коли немає світла, нагодувати сім’ю – це квест, – стверджує вона. – Ми купили піч за 12 000 гривень. Тепер, навіть якщо в усьому місті зникне газ і електрика, я можу зварити суп або компот дітям. До цього ж докупили декілька великих балонів із газом для мобільної плитки».

Крім того, Карина також зробила акцент на великій кількості дрібних автономних джерел.

«Ми витратили приблизно 8 000 гривень на так звані «гірлянди на батарейках», датчики руху для коридорів та потужні налобні ліхтарі, щоб діти могли спокійно робити уроки. Але найбільшою знахідкою став підсилювач сигналу 4G – він коштував 3 500 гривень, зате тепер інтернет «літає» навіть під час блекаутів, коли вишки зв’язку перевантажені», – радіє жінка.

Підсумковий зимовий чек мукачівської родини склав близько 51 000 гривень.

Головне – щоб було тепло

Для пенсіонерки Наталії Палчей із Хуста зима 2025-2026 стала часом повернення до перевірених десятиліттями методів. Її бюджет обмежений, тому кожна гривня витрачалася з аптечною точністю. Наталія Михайлівна живе у невеликому будинку, раніше користувалися переважно газом. Проте ціни на блакитне паливо та страх перед перебоями змусили жінку згадати про стару грубку.

«Газ нині дорогий, а спокій дорожчий. Тому я ще влітку почала збирати на дрова. Купила машину колотих за 9 000 гривень. Це була моя найбільша витрата, фактично дві мої пенсії. Зате тепер я не дивлюся на лічильник – розпалила в хаті, і вже до ранку стіни тримають тепло», – наголошує пані Наталія.

Замість дорогих склопакетів, на які завжди не вистачало коштів, жінка вирішила модернізувати те, що є. Вона витратила близько 1 500 гривень на сучасні ущільнювачі та спеціальну тепловідбивну плівку для вікон.

«Зайшла в наш хустський магазин будматеріалів і купила відбивачі, які ставляться за батареї. Коштують копійки, а тепло йде в кімнату, а не в стіну. Ще купила кілька великих вовняних ковдр у секонді. Тепер навіть якщо вночі опалення вимкнеться, я не замерзну», – каже вона.

Коштів у пенсіонерки на дорогі генератори не було, тож її вибір впав на простоту та автономність. На освітлення та дрібні потреби вона витратила до 2 500 гривень.

«Купила собі два потужні акумуляторні ліхтарі, які заряджаю, поки є світло. Але мій секрет – це «окопні свічки», які мені привезли волонтери, та запас звичайних парафінових. Також витратила близько 4 000 гривень на продукти: борошно, олія, цукор, крупи. У Хусті ми кажемо: «Маєш мішок борошна – маєш обід». Коли мала свій хліб, то й зима була не така вже страшна», – запевняє жінка.

Загальні витрати пані Наталії склали близько 19 000 гривень.

Загалом цьогорічна зима стала для закарпатців справжнім іспитом на винахідливість. Попри різні бюджети, мешканців області об’єднав спільний тренд на повну автономність. Краяни непогано адаптувалися до викликів, перетворивши страх перед блекаутами на чіткий план дій. Наші люди справді незламні.

Марина АЛДОН