Закарпатці збирають березовий сік. Скільки коштує і чим корисний

Весна на Закарпатті починається з обрізки дерев, миття вікон та зі збору березового суку. Краяни почали заготовляти дари природи і навіть продають їх. Дехто це робить у власних садах, а дехто у лісі. Варто додати, що збирати сік можна не всюди. Наприклад, на об’єктах та територіях природно-заповідного фонду за такі дії передбачено адміністративну відповідальність.

У той же час березовий натуральний сік є дуже корисним для організму і придбати його бажає чимало наших земляків. Тож як збирати сік правильно, скільки він коштує і які вітаміни містить? Про це – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Не з кожної берези можна збирати сік

Почнемо з заготівлі. Михайло Ковач із Хуста зізнається, що збирає сік беріз щороку у період перших весняних потеплінь.

«Для добування соку у стовбурі потрібно зробити отвір глибиною до трьох сантиметрів. Нахил має бути вгору. Робиться він десь за метр від землі. Якщо дерево готове до збору, має потекти напівпрозора рідина. Тоді можна підставляти банку. Якщо ні – отвір обов’язково необхідно «заткнути», аби не нашкодити рослині. На жаль, нерідко отвори, які свердлять на деревах, не загоюються повністю. Це може призвести до загнивань. Не можна робити на одному стовбурі більше трьох отворів. Втрата соку виснажує рослини», – розповідає чоловік «Карпатському об’єктиву».

Закарпатець радить не збирати сік із дерев, які не досягли 25-річного віку, свердлити стовбур продизинфікованими інструментами, не збирати з однієї берези більше 5 літрів соку.

«Найбільш безпечно збирати сік із нижньої частини берези. Стовбур має бути не менше 30 сантиметрів у діаметрі. Якщо дерево тонше, краще його не чіпати взагалі. При цьому варто берегти насадження від хвороб і обробляти перед роботою інструменти дизинфікуючими розчинами. Внаслідок неправильних дій дерева можуть швидко загинути, хоча за нормальних умов береза може жити навіть 100 або 150 років. Також, що важливо, після збору соку отвір потрібно закрити мохом, смолою берези, «заклеїти» пластиліном або забити короткою сухою гілочкою. Але її попередньо треба обробити садовим варом, аби в майбутньому береза не висохла», – зазначає він.

За словами пана Михайла, за день із дерева може натекти три літри соку.

Які ціни

Ціни на березовий сік досить помірні. Порівняно з магазинною продукцію, за них місцеві «заготівельники» просять взагалі небагато.

«Живу під Ужгородом заготовляю сік у кінці городу, навіть консервую його. Дружина також готує нам березовий квас. Така продукція здорова і натуральна. Та й діти дуже люблять. Цукор не додаю, хоча підсолоджений напій смачніший, але менш корисний. У місті продаю сік по 8 гривень за літр. Якщо покупець готовий на самовивезення – можу віддати по 6 гривень», – розповідає Костянтин Рішко.

Відтак моніторимо вартість на сайтах оголошень. У Шаяні на Хустщині за літр соку просять 3 гривні, у Мукачеві – 9-10, у Великому Березному – 11.

Але такі ціни не всюди. Скажімо, у Києві літр соку пропонують купити по 30 гривень, а у Вінниці – по 55. При цьому пропозицій поки доволі мало.

Яка користь березового соку

У цьому цілющому напої чимало корисних компонентів і ескулапи радять його вживати особливо весною, коли організму не вистачає вітамінів.

«Березовий сік — це справжній природний еліксир, який допомагає організму очиститися, зміцнити імунітет і зарядитися енергією, – наголошує мукачівська лікарка Елеонора Баб’як. – Він м’яко виводить токсини, шлаки та зайву рідину, що особливо корисно для нирок. Крім того, містить вітаміни та мікроелементи (калій, магній, кальцій), які допомагають організму краще справлятися з хворобами. Сік покращує роботу нирок, є дієвим сечогінним засобом, допомагає при набряках і запальних процесах. Варто додати, що березовий сік використовують не лише всередину, а й зовнішньо. Він освіжає шкіру, зменшує запалення та додає блиску волоссю. А ще він є джерелом енергії, містить натуральний цукор, що швидко засвоюється та дає заряд бадьорості».

За словами медикині, пити березовий сік найкраще свіжим, але можна і законсервувати на майбутнє. Тільки не варто зловживати – оптимальна кількість 1-2 склянки на день.

«На жаль, є випадки, коли бажано уникати цього цілющого напою, – додає вона. – Краще не ризикувати, якщо у вас є сезонна алергія на березу. У такому випадку корисний сік може викликати свербіж, висипи, набряки. Оскільки він ще й є легким сечогінним засобом, то може спровокувати рух каменів у нирках, що призведе до болю або навіть ускладнень. Також березовий сік може подразнювати слизову оболонку шлунка, тому людям із виразками, гастритами, підвищеною кислотністю краще спочатку проконсультуватися з лікарем. Хоча в соку немає багато цукру, він все ж містить натуральні фруктові цукри, що може вплинути на рівень глюкози в крові. Немає заборон щодо вживання цього напою серед вагітних жінок, але майбутнім мамам теж рекомендую вживати його небагато і з обережністю, спостерігаючи за реакцією організму».

Якщо ж немає протипоказань, то березовий сік – чудовий варіант для загального зміцнення здоров’я. Просто головне – знати міру!

Що можна приготувати з березового соку в домашніх умовах?

Рецептів безліч, але пропонуємо три найпростіші.

1. Натуральний лимонад

Складники: 1 л березового соку, 1 лимон або апельсин, 1-2 ст. л. меду або цукру (за бажанням), листочки м’яти для аромату

Потрібно вичавити сік із лимона, змішати з березовим соком, додати мед або цукор, перемішати. Можна додати лід і м’яту для освіжаючого ефекту.

2. Березовий квас

Складники: 3 л березового соку, 50 г родзинок, 1 ст. л. меду або цукру, 5-7 г дріжджів (необов’язково).

Родзинки промити, покласти в чисту банку, додати мед або цукор. Залити березовим соком і залишити в темному місці на 3-5 днів. Якщо хочете пришвидшити процес, додайте дріжджі. Потім процідити, охолодити та насолоджуватися.

3. Березовий сік із фруктами та ягодами

Складники: 2-3 л березового соку, жменя заморожених ягід (полуниця, малина, смородина), 1 яблуко (за бажанням), трохи меду або цукру.

Додати ягоди або нарізані фрукти в березовий сік і поставити в холодильник на 12-24 години. Напій швидко набере приємного аромату і легкого ягідного смаку.

Марина АЛДОН