В УжНУ підбили підсумки зовнішньополітичної діяльності України в 2019 році

23 грудня в Ужгородському університеті пройшов брифінг під назвою “Підсумки зовнішньополітичної діяльності України в 2019 році”, який було організовано професорсько-викладацьким складом кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій. Цьогоріч на захід завітав Дмитро Миколайович Керечанин – керівник Представництва міністерства закордонних справ України у м.Ужгород.

Професор Ігор Тодоров на правах патрона заходу та модератора за сумісництвом розпочав захід та зазначив наступне: «Ми раді вітати всіх присутніх. Наш захід вже має невеличкий ювілей – ми вже п’ятий рік поспіль зустрічаємось у такому форматі і обговорюємо найважливіші події української дипломатії і не тільки. До речі, хто ще не знає, то наш захід приурочений до Дня української дипломатії, який щороку відзначається 22 грудня.

Рік, що завершується був знаковим не тільки для зовнішньополітичного курсу України, а й для держави загалом. Саме цього року був конституційно закріплений курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, відбулися президентські та парламентські вибори, відповідно змінилося все керівництво держави. Не забуваймо, що ряд подій вже кілька років безпосередньо впливають не тільки на зовнішньополітичний курс нашої країни, а й на розвиток України в цілому.

А зараз, я б хотів надати слово кар’єрному професійному дипломатові Дмитрові Миколайовичу Керечанину для його фахової оцінки нашого зовнішньополітичного курсу 2019 року».

Пан Дмитро подякував за запрошення на захід та зазначив наступне: «Щодо оцінки нашого курсу, то я б радив всім подивитись інтерв’ю голови МЗС Вадима Пристайка, яке він дав кілька днів тому для Укрінформу. в принципі, пан міністр розповів про всі основні акценти української дипломатії.

Звичайно ж, ми враховуємо реалії у яких живемо, враховуємо проблеми і виклики та намагаємося оперативно і фахово на них реагувати. Ви бачите намагання офіційного Києва вирішити все дипломатичними шляхами. І, в першу чергу це стосується подій навколо Мінських домовленостей та переговорів у норманському форматі».

Зі свого боку, декан факультету історії та міжнародних відносин проф. Вовканич Іван Іванович зауважив: «Перед Новим роком хотілося б бути оптимістами, думати про те, що все у наступному році буде добре. Але мусимо бути реалістами, мусимо відверто говорити про реалії.

Хочу висловити свою думку з приводу подій, які безпосередньо вплинули і будуть впливати на нас у наступному році. Наголошую, ми можемо говорити тільки про тенденції, адже не бачимо, не можемо бачити всієї картини. Це у першу чергу норманська зустріч. І, я б не був тут оптимістом. Надзусилля для організації першої за кілька років зустрічі на найвищому рівні не дали бажаного результату. Ми вже бачимо, що домовленості на межі зриву.

Наступне, Україна на межі економічної та соціальної кризи, які породжені кризою політичною. Непродумана політика може спричинити проблеми у відносинах із міжнародними партнерами, у тому числі і із фінансовими. А без підтримки міжнародних інвесторів та кредиторів наша економіка приречена.

Третій фактор, який ми маємо – це США. Україна, на жаль, вляпалася «у розбірки» між політичними силами Сполучених Штатів. Це дуже погано. Як ми всі знаємо, Президент США зацікавлений у дискредитації свого потенційного конкурента на майбутніх виборах Джо Байдена. І це головне, що цікавить главу найпотужнішої держави у світі. Весь світ обговорює корупцію в Україні. Єдиним позитивом американської адміністрації у напрямку України – це санкції.

Тому Україну чекають нелегкі часи, але ми маємо бути реалістами».

Заступник декана, доцент Андрейко Віталій Іванович закцентував свою увагу на тому, що «найважливіші події мали як позитивні, так і негативні сторони». Пан Віталій привів опитування сотні найвпливовіших експертів, науковців, міжнародників-журналістів України. «Як підсумок, наш зовнішньополітичний курс було оцінено у три бали за п’ятибальною системою. І це гірше за минулий рік. Так, найбільшою перемогою експерти називають відновлення переговорів у норманському форматі, а найбільшою поразкою – втягнення України у внутрішньополітичне протистояння у США».

Також, Віталій Іванович навів дуже цікаві соціологічні дані та проаналізував головні проблеми та напрямки зовнішньополітичного курсу України.

Доцент Купар Діана Миколаївна торкнулася найважливіших аспектів міждержавних відносин України та Словаччини і зазначила наступне: «Ми завжди акцентуємо увагу на ключових кравцях Європейського Союзу і забуваємо про наших безпосередніх сусідів – країн Вишеградської четвірки і, зокрема, Словаччину. А тут є про що поговорити. Адже сприйняття України є дуже різним в залежності від категорій громадян Словаччини. І, абсолютна більшість словаків не бачили Україну далі Закарпатської області. І це теж реалії. Як висновок можу зазначити, що Україна має посилити свою зовнішню політику, має чітко давати сигнали своїм партнерам – країнам ЄС».

Доцент Юрій Павлович Мателешко зі свого боку скептично оцінив евроінтеграційне та євроатлантичне майбутнє України. На його думку, по-перше «потрібно припинити «гарячу» військову фазу конфлікту на сході України». А далі потрібно налагоджувати відносини із країнами на західному кордоні. І, в першу чергу це Угорщина. Ми знаємо, що є рішення Венеційської комісії і, напевно, у наступному році буде пошук компромісу.

Ще одна важлива проблема – це еміграція. Фактично – це втрата активного населення. До прикладу, у Польщі вже офіційно працює 1 млн українців, а 40 тис навчаються у вузах. І це офіційні цифри».

Також Юрій Павлович торкнувся питання українсько-американських відносин.

К.і.н. Шелемба Марта Михайлівна привернула увагу присутніх до позитивів зовнішньої політики України у 2019 року. «Це, звичайно, повернення наших моряків додому. Це дійсно позитивна новина. Наступне, це досягнення успіху у Гаазьких судах щодо порушення прав людини в Криму. Саме у цій справі ми заявили про себе як про гравця міжнародних відносин.

І, звичайно, норманський формат для багатьох скептиків залишив поля для наступу. Але є і позитивне рішення цієї зустрічі. Це обмін полоненими, це їхнє повернення додому. Хоча він не чітко обумовлений, але все ж таки дуже важливим є сам факт домовленості у цьому плані.

І ще одне, – за ці всі роки ми не тільки не здалися, а зуміли об’єднати навколо себе країни, які поважають людські цінності».

Михайло Михайлович Шелемба – доцент кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій представив дуже актуальне і цікаве соціологічне опитування, яке проводили студенти міжнародники під його керівництвом. Зокрема, пан Михайло зазначив наступне: «Ми реально оцінили свої можливості і не «замахувалися» на все Закарпаття, а зробили акцент на обласному центрі. Отже, нами було опитано 500 ужгородців, враховуючи їхній вік, стать та територію проживання (за основу взятий поділ Ужгорода на виборчі округи до міської ради).

Ми запитали людей стосовно тем і проблем, про які ми сьогодні тут говоримо. Це питання захисту прав національних меншин, еміграції, мовної ситуації, дискримінації, зовнішньополітичної орієнтації нашої держави тощо. І, знаєте ситуація не така плачевна як багато хто вважає. Звичайно, є проблеми, але вони вирішуються».

Підсумували захід запитання, які задавали студенти та журналісти експертам та заключне слово професора Ігоря Ярославовича Тодорова.

Юрій КОПИНЕЦЬ