87335
11:15 15.072019

Древо життя: цікаві факти про шовковицю

Життя 51125

На багатьох присадибних ділянках, у дворах та на вулицях сіл і міст нашого краю можна побачити цікаве дерево з дуже солодкими і соковитими чорними, рожевими або білими ягодами. Це — шовковиця, або тутове дерево.

Довго не могли розкрити люди секрет виготовлення шовку. Давні греки і римляни вважали, що китайський шовк виробляється з пір’я рідкісних тропічних птахів, які живуть у лісових нетрях. Чимало шукачів пригод заплатили життям за спробу винести з Китаю секрет виготовлення шовку. Тільки спритним монахам-бенедиктинцям вдалося пронести в костурах кокони гусениць-шовкопрядів. Разом з шовкопрядом поширилась і культура шовковиць. Сталося це у УІ ст. З того часу шовковиця поширилася у країнах Європи і Азії.

Тутове дерево і шовкові тканини тісно пов’язані. Назва дерева походить від того факту, що його листям харчується шовкопряд – гусениця, лялечка якої звита з шовкової нитки. Звичайна гусінь, яка живе на шовковиці, може подарувати нам красиві шовкові тканини! Звідси і пішла друга назва тутового дерева – шовковиця.

Шовковиця — світлолюбна, досить зимостійка і посухостійка рослина, стійка до пилу і газів. Є плакучі, пірамідальні, кулясті та інші форми, які використовують в озелененні. Шовковицю розмножують насінням, живцями і щепленням. В насадженнях потрібно мати чоловічі і жіночі екземпляри або в крону прищеплювати живці іншої статі, тому що це дводомна, роздільно-статева, вітрозапилювальна рослина. У шовковиці є також дерева, у яких чоловічі і жіночі квітки знаходяться в одному суцвітті. Розрізнити чоловічі і жіночі екземпляри можна тільки з початком плодоношення.

Росте шовковиця спочатку дуже швидко, але з віком цей процес призупиняється. Стандартна висота культури – 10-15 м, карликові сорти виростають до 3 м. Шовковиця – дерево-довгожитель. Тривалість її життя становить приблизно двісті років, а при хороших умовах – до п’ятисот. На сьогоднішній день налічується близько шістнадцяти видів і чотирьохсот сортів шовковиці.

Шовковиця чорна – дерево з родини тутових. Офіційною батьківщиною її вважають Персію. В Афганістані та Ірані вона вважається «сімейним» деревом і посаджена майже у кожному дворі. Зараз культуру можна зустріти на території Європи, Північної Америки, Африки та Азії.

Плоди шовковиці чорної вживали задовго до Різдва Христового. Згідно з легендою, в місті Єрихон досі росте шовковиця, в тіні якої ховався Ісус.

Вирощувати шовковицю легко. Вона переносить і зимові морози, і літню посуху. Росте практично на будь-яких ґрунтах. За допомогою обрізки можна домогтися більш густої і кулястої крони. Дерево плодоносить щорічно і досить рясно. Ягоди шовковиці належать до швидкопсувних продуктів і погано переносять транспортування, особливо на далекі відстані. У поліетиленовому пакеті в холодильнику, без втрати смаку і вигляду, їх можна зберігати протягом трьох днів. Для продовження цього строку плоди можна заморозити або висушити.

Шовковиця біла — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °С. Плоди (супліддя) округлі або циліндричні завдовжки до 4 см, білі, жовті чи рожеві, соковиті, солодкі.

В Україні здавна вирощували цю культуру на присадибних земельних ділянках. Плоди її особливо люблять діти. У них міститься до 20 % легкозасвоюваних цукрів, органічні кислоти, вітаміни, мінеральні солі. Крім вживання у свіжому вигляді, плоди використовують для приготування варення, компотів, соку, інших видів переробки. У сушеному вигляді їх вживають як лікувальний засіб при діабеті та інших захворюваннях.

Плоди її дуже солодкі і соковиті, а листя гусениця метелика-шовкопряда перетворює в найтоншу шовкову нитку. Древо життя – так величають тутове дерево або шовковицю на Сході, а її плоди називають “королевою ягід”.

Традиції, пов’язані з шовковицею

У східних країнах і в Середній Азії тутове дерево вважається священним. З його кори роблять амулети і обереги. Саме під шовковицею на вулиці біля будинку ставлять стіл, за яким збирається вся родина, адже злі сили і духи не підходять близько до шовковиці, а значить – всі члени сім’ї тут у безпеці. Ці традиції шануються донині.

На північному Кіпрі щорічно проводиться Фестиваль тутового шовкопряда, де ця гусінь користується пошаною і повагою.

Олена Бучмей, старший науковий співробітник

Закарпатського обласного краєзнавчого музею

ім. Т. Легоцького

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах