Ужгородський науковець розповів, що треба робити з найбільшим парком міста. ФОТО

Парк Боздоський – найбільший парк Ужгорода і одне з найулюбленіших місць відпочинку.

Багато років йому не приділяли належної уваги, тому зараз він виглядає не надто привабливо. Фахівці пояснюють: на це є ряд причин. З основних – нестача фінансових та людських ресурсів.

Як розповів напередодні журналістам заступник директора комунального підприємства «Під замком» Федір Коваль, за парком, що був закладений у 1954 році, в радянські часи були закріплені ужгородські заводи-гіганти. Кожен дбав про свою частинку території, – чистили, проводили обрізку дерев і кущів, збирали сміття тощо. Залучалися до робіт тисячі працівників цих заводів, адже площа рекреаційної зони дуже велика – понад 50 гектарів. Тому у ті часи парк був у кращому стані.

Наразі чималою територією опікуються комунальники: чистять від сміття, вирізають поросль, впорядковують доріжки, частково зроблено освітлення, на кількох алеях встановлено нові лавки та смітники. Цього, звісно, недостатньо, тому наразі планується розробити проект організації території об’єкту природно-заповідного фону, яким буде передбачено впорядкування алей, зелених насаджень та зон відпочинку.

Буревій, що вирував днями у кількох регіонах України, на щастя, не зачепив Ужгород, проте сильні вітри таки залишили «слід» і в Боздоському парку: впали кілька дерев, поламано чимало гілок. Зараз працівники комунального підприємства усувають наслідки негоди.

За словами Федора Коваля, керівництво парку отримує багато звернень від ужгородців – мам, які там гуляють із дітками, спортсменів, які займаються, – що перебувати на алеях не надто безпечно. Переважають усні скарги, письмово звертаються переважно до департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

Планують уже незабаром розпочати роботи у парку, адже там багато перерослих та аварійних дерев, які можуть впасти, загрожують здоров’ю та життю відпочивальників. Для цього залучатимуть спеціалістів, зокрема працівників комунальних підприємств, у виняткових випадках, – каже Федір Ілліч, – доведеться залучати і працівників ДСНС, які мають для цього необхідну техніку та дозволи на проведення таких робіт: обрізати, формувати крону, проріджувати. Ще одна проблема – хворі дерева, які потерпають від шкідників, їх потрібно лікувати.

«Дивлячись на дерева, що ростуть у Боздоші, можемо говорити, що належної уваги парку не приділяли щонайменше 20 років, – каже викладач кафедри ботаніки біологічного факультету УжНУ Андрій Сойма. – Майже всі дерева перестиглі, щільно висаджені, крона фактично зімкнулася, від чого спостерігаємо практично 100-відсоткове затінення. Через це дерева змінюють свій напрям росту, йде навантаження на кореневу систему, яка не завжди може втримати крону і є вірогідність, що сильний порив вітру виверне таке дерево. Сильне затінення сприяє появі шкідників, хвороб, грибкових захворювань та розвитку грибів (трутових)».

Після такої щільної висадки дерев потрібно було проводити розрідження, що вчасно не було зроблено, – зауважив науковець. Тому й маємо зараз таку ситуацію. Крім того, у парку багато порослі: самосіви, бузина, тобто види, які захаращують територію.

Начальник управління житлово-комунального господарства департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Олександра Турянчик розповіла, що згідно з попередніми інвентаризаційними відомостями, на території парку росте щонайменше 20 тисяч насаджень. Рослини висаджені кварталами для дотримання певного видового складу. «У парку багато сухостійних, інвазивних дерев, ми провели кілька комісійних обстежень, визначили, що було б доцільно видалити дерева, які всихають, досягли своєї вікової межі, ті, котрі мають сильне відхилення від осі стовбура і можуть впасти на пішохідні частини. Це дерева, які ростуть тільки вздовж головних алей парку», – сказала Олександра Олександрівна.

Запис

Також повідомила, що до департаменту міського господарства та загалом до Ужгородської міської ради надійшло десятки звернень мешканців міста: про необхідність розрідження території парку, про аварійність зелених насаджень вздовж алей та видалення тих, що впали під час сильних поривів вітру.

Найперше, що би потрібно зробити, – зазначив біолог-науковець УжНУ Андрій Сойма, – частково прорідити дерева, видалити поросль та забрати сухостій. «Дерева у Боздоському парку досить високі, їхня крона зімкнена, власне, парк уже є швидше лісовим масивом», – резюмував Андрій Дмитрович.