60018
16:13 17.072018

На Виноградівщині відзначили 315-ту річницю визвольної війни угорського народу

Життя 5180

Цими вихідними в смт Вилок Виноградівського району провели святкування 315-ї річниці визвольної війни угорського народу 1703–1711 років на чолі з князем Ференцом Ракоці ІІ. Кожної другої неділі липня протягом майже трьох десятиліть відзначається річниця першої переможної битви війська Ракоці.

«З Богом за Вітчизну і волю!» («Cum Deo pro patria et libertate!») – девіз родинного прапора князя Ракоці став символом та свого роду слоганом повстанців-куруців.

Розпочався захід з покладання вінків до пам’ятної дошки Томашу Есе, оскільки він був першим, хто закликав народ до повстання. Після цього всі присутні святковою ходою рушили до пам’ятника героям визвольної війни Ференца Ракоці ІІ під назвою «Турул». Варто зауважити, що турул – це назва містичного птаха, який мав провести угорський народ до місця сучасної Угорщини. Хоча він не є офіційним гербом держави, це важливий національний символ угорців.

Традиційно на святкування запросили чимало поважних гостей, серед яких були: Іштван Пастор, президент Угорської асоціації Воєводини (Сербія), Міклош Шестак, уповноважений уряду Угорщини з питань координації програм економічного та туристичного розвитку Карпатського регіону, Андрея Бочкор, депутат Європарламенту, Йожеф Бугайла, Генеральний консул Угорщини в місті Ужгороді, Матяш Сіладі, Генеральний консул Угорщини і місті Берегові, Василь Брензович, голова ГО «ТУКЗ – КМКС», народний депутат України, Віктор Мікулін, заступник голови Закарпатської ОДА, Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської обласної ради, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС», Гейза Гулачі, депутат Закарпатської обласної ради, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС», Ілдика Орос, ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ.

Честь відкрити святкування та проголосити першу промову отримав Іштван Пастор. Він згадав історичні події, що передували визвольній війні, яку очолив князь Ференц Ракоці ІІ. Так, у 1699 був підписаний Карловицький мирний договір. Згідно з ним, майже вся територія Угорщини вийшла з-під панування Османської імперії. Угорські політики не брали участі в обговоренні та підготовці мирного договору, тому з упевненістю могли сказати: «Вирішили за нас, але без нас».

«Визвольна війна Ференца Ракоці ІІ навчила нас, що на рішення не завжди впливає форма існування нації. Під цим я розумію розпад імперії Габсбургів, який настав тільки через 219 років після укладення Карловицього мирного договору. Враховуючи історичні моменти та прийняті політичні рішення, ми, угорці Сербії, теж можемо сказати, що нашу долю вирішували без нашої згоди. Тому основне питання, яке ми маємо поставити собі, згадуючи першу переможну битву війська Ференца Ракоці: чому це стало можливим, чому в історії так багато моментів, коли долю угорського народу вирішували не за його бажанням та згодою?» – наголосив президент Угорської асоціації Воєводини.

Віктор Мікулін привітав усіх присутніх з нагоди вшанування пам’яті героїв визвольної війни угорського народу 1703–1711 років: «Тоді від малої іскри народного повстання на чолі з Томашем Есе спалахнув великий вогонь багатонаціонального визвольного руху під проводом Ференца Ракоці ІІ. Пліч-о-пліч з угорцями та представниками інших народів, що прагнули свободи та кращого життя, у загонах курців воювали близько 3 тисяч русинів Закарпаття».

Заступник голови Закарпатської ОДА зауважив, що сьогодні українці ціною свого життя вимушені боротися, відстоювати ідеали демократії, національної незалежності та свободи. Віктор Мікулін наголосив, що в цій боротьбі пліч-о-пліч з нами стоять угорці та інші представники народів великої європейської родини.

У свою чергу, Міклош Шестак зазначив, що навіть через 300 років після тих подій угорці та русини разом відзначають чергову річницю визвольної війни: «Ми завжди пам’ятатимемо першу переможну битву курців 14 липня 1703 року, адже це був початок тривалої боротьби угорського народу за свою незалежність та свободу».

Пан Міклош звернув увагу присутніх на те, що перший пам’ятник, споруджений для вшанування курців, був установлений у 1903 році та вщент зруйнований радянською владою в 1945-му. Проте силами місцевого населення, яке не хотіло забувати своє минуле, у 1989 році монумент звели знову.

«На мою думку, девізом цьогорічного святкування має бути розуміння того, що ми не дозволимо забути свою історію, мову, символи, культуру та не дозволимо припинення навчання угорською мовою. Ми прагнемо жити в мирі та злагоді на рідній землі», – додав уповноважений уряду Угорщини.

Василь Брензович подякував всім за хороші слова та присутність на такому важливому для угорців святкуванні. Він зауважив, що угорці Сербії вже пройшли важкий шлях, на якому зараз перебувають угорці Закарпаття: «Завжди є надія на краще. Навіть якщо зараз її не видно, відкриваються нові шляхи й можливості, які забезпечать для нас розвиток та процвітання в рідному Закарпатті».

Голова ГО «ТУКЗ – КМКС» зауважив, що навіть під час перебування в складі імперій та інших країн угорці ніколи не забували свою національну ідентичність, власну мову та культуру. І ми теж ніколи цього не зробимо.

«Часто дивуємося, чому нації, які також колись страждали від утисків (адже їм протягом сотень років забороняли розмовляти рідною мовою), коли нарешті стають державотворчою нацією, забувають про це та вдаються до тих самих методів. У 1991 році під час отримання Україною незалежності Угорщина підтримувала її прагнення до свободи, а в Конституції держави чітко прописані права національних меншин, які проживають на території країни. Але з часом Україна почала робити кроки до обмеження цих прав, а в засобах масової інформації розгорнулася масштабна антиугорська кампанія. Наслідком цього став вибух в офісі ГО «ТУКЗ – КМКС». Крім того, прийняття Закону «Про освіту», який практично повністю забороняє навчання мовою національних меншин. Ми вдячні уряду Угорщини за те, що він на європейському рівні порушує ці питання й намагається сприяти в позитивному вирішенні ситуації».

Після завершення урочистої частини святкування гості поклали вінки до підніжжя пам’ятного знака «Турул».

Вікторія КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах