Що чекає українців у 2018-му?

Наша держава вже давно проголосила курс на євроінтеграцію і мусить рухатися в цьому напрямі, адже ми не маємо альтернативи: як показує історія, наші цінності й менталітет – європейські, а отже, наше місце у великій європейській сім’ї. І для того щоб стати повноцінними партнерами та друзями, ми повинні пройти досить довгий тернистий шлях. Якщо багато з нас уже готові до цього, то державі загалом слід ще немало працювати в окресленому напрямі.

Для прикладу, реформи, які започатковує центральна влада, мають наблизити нас до європейських стандартів. Зокрема з 1 січня набуває чинності ряд нормативно-правових документів, що покликані змінити на краще певні аспекти нашого життя.

«Мінімалка» в 3723 грн

7 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон про Державний бюджет України на 2018 рік. Ним установлено підвищення мінімальної зарплати з 1 січня до 3723 гривень. З цього часу роботодавці зобов’язані щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не меншу, ніж зазначена сума.

«Цього року Держбюджет прийнятий заздалегідь і в ньому передбачене досить серйозне посилення соціального захисту. Лише рівень мінімальної зарплати в Україні з 1 січня 2018 року зросте практично на 17%, що є дуже позитивним сигналом», – зауважив віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко. Він наголосив, що підвищення розміру зарплат та їхня легалізація є основним джерелом збільшення надходжень до Пенсійного фонду України. «Тобто від того, як зростатимуть зарплати, ми можемо говорити, як далі будуть підвищуватися пенсії в Україні. Протягом 2018 року індексація пенсійних виплат буде відбуватися, але ми хочемо, щоб пенсії зростали швидшими темпами», – зазначив пан Розенко.

Відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, у нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Штрафи за «нелегальну» роботу

Разом з підвищенням «мінімалки» зростуть штрафи за порушення трудового законодавства та оплати праці. Так, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (наказу) коштуватиме 128 тис. 690 грн. Підприємству треба приділяти велику увагу правильному оформленню наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за визнання наказу недійсним загрожує штраф у розмірі 111690 грн. Якщо ж документ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, таке порушення коштуватиме 3723 грн.

Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. За недопущення до проведення перевірки на роботодавця накладається штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, тобто 372 тис. 300 грн. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

Обов’язкове сортування сміття

З 1 січня 2018 року громадяни України зобов’язані сортувати все побутове сміття за видами згідно з нормою Закону «Про відходи», розділяючи на придатне для повторного використання, захоронення або небезпечне. Однак відповідної постанови з переліком та послідовністю операцій з відходами досі не створено.

Відомо, що нині 7-ма частина України завалена сміттям. Тільки під офіційними звалищами поховано 43 тисяч квадратних кілометрів, що дорівнює площі Данії. А кожен українець щодня додає мінімум кілограм відходів до цієї кількості. Екологи наголошують, що приблизно 40% сміття – це корисні й цінні вторинні ресурси, такі як папір, скло та полімери.

Варто зауважити, що наразі наша країна не має жодного заводу із комплексної переробки сміття. Як же Міністерство регіонального розвитку збирається виконувати норму про заборону захоронення неперероблених відходів?

За словами заступниці начальника управління благоустрою та комунального обслуговування Мінрегіону Людмили Полтораченко, питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів належить до відання виконавчих органів сільських, селищних і міських рад.

Але як це все працюватиме на практиці, поки що невідомо, адже для повноцінного запуску закону потрібні хоча б відповідні контейнери для посортованого сміття.

Обмеження швидкості руху автомобілів

З початку цього року в населених пунктах України обмежено швидкість руху автомобілів до 50 км на годину (було 60 км). Таке рішення український уряд прийняв ще 10 листопада 2017 року Постановою № 883. В «Укравтодорі», який свого часу ініціював зміни, назвали це наближенням до європейських стандартів та запевнили, що зменшення максимально дозволеної швидкості дозволить знизити кількість дорожньо-транспортних пригод на українських вулицях. Керівник Державного агентства автомобільних доріг України Славомір Новак зазначив: «Зменшення швидкості в населених пунктах лише на 10 км на годину на 90 відсотків зберігає життя людей у випадку дорожньо-транспортних пригод».

За порушення обмежень обіцяють суворо карати штрафами, а дотримання водіями такої швидкості допоможе зберегти життя пішоходів і самих водіїв в аварійних ситуаціях, які, на жаль, нерідко трапляються на дорогах і супроводжуються тисячами людських жертв.

Перевищити ліміт дозволено лише на 9 км на годину, інакше доведеться заплатити штраф у розмірі 3,4 тисячі гривень.

Біометричний контроль

Також з 1 січня 2018 року в Україні запрацювала система фіксації біометричних даних на державному кордоні.

«Ідеться про посилення контролю за в’їздом та виїздом і перебуванням громадян інших держав на території України. Ми запроваджуємо біометричний контроль для всіх громадян, які перетинають український кордон. Сюди входять відбитки пальців та цифровий фотознімок. Це значно посилить можливості для боротьби з тероризмом», – зазначив Президент України Петро Порошенко.

21 грудня в аеропорту «Київ» було представлено нову систему фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства. А вже з 27 грудня її запустили в тестовому режимі на кордоні з Російською Федерацією в місцях імовірного нелегального перетину правопорушниками та контрабандистами.

На своїй сторінці у «Facebook» Олег Слободян, помічник голови Державної прикордонної служби, повідомив, що вже з 1 січня в повному обсязі в основних 157 міжнародних та міждержавних пунктах пропуску запрацював біометричний контроль для іноземців – громадян 71 країни, звідки можуть виходити ті чи інші загрози для українців та національної безпеки нашої держави.

Знизиться ввізне мито на авто з ЄС

З 1 січня в Україні знизилося мито на авто, які ввозяться з ЄС. Це передбачено Угодою про асоціацію. Згідно з Угодою про зону вільної торгівлі України та ЄС, ставки повинні повністю «обнулитися» після закінчення 7-річного перехідного періоду. Винятком є машини з об’ємом двигуна понад 1000 куб. см, але не більше 1500 куб. см, на ці авто перехідний період встановлений на 10 років.

Якщо взяти як приклад бензинові автомобілі, то ситуація з митами є такою: для авто з робочим об’ємом не більше 1000 куб. см треба буде заплатити 6,3% від митної вартості, з об’ємом понад 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см – 7,3%, понад 1500 куб. см, але не більше 2200 куб. см – 5%, більше 2200 куб. см, але не більше 3000 куб. см – 5%.

На авто об’ємом понад 3 літри жодних змін не відбудеться. Як було 5%, так і залишиться. Причому це стосується всіх авто, а не тільки тих, що імпортуються з ЄС.

Крім цього, у 2018 році ймовірне введення спеціального мита на імпорт автомобілів з Європи – 10%. Але статися це може тільки після консультації з європейськими партнерами і лише в тому випадку, якщо обсяг імпорту авто з ЄС перевищить 45 тисяч одиниць на рік, а частка на ринку становитиме понад 20%.

Експерти та нардепи називають це зниження символічним, адже на загальну вартість розмитнення й кінцеву ціну воно майже не вплине, оскільки, крім мита, необхідно сплатити ще акциз, ПДВ (20% – ЕП) та збір у Пенсійний фонд. Саме останні платежі, а не мита, мають значний вплив на кінцеву вартість розмитнення авто.

Якщо брати як приклад новий автомобіль вартістю в 10 тисяч доларів з об’ємом двигуна 1,6 л, то при розмитненні доведеться заплатити 2 тисячі доларів НДС, близько 500 доларів акцизу, 500 доларів мита та 3–5% пенсійного збору залежно від вартості машини.

Скасування заборони 450 професій для жінок

Кабінет Міністрів 21 грудня скасував Наказ Міністерства охорони здоров’я № 256, яким визначено перелік із 450 заборонених для жінок професій. Відтепер представниці слабкої статі зможуть обрати будь-який фах: наприклад, керувати літаками, поїздами метро, автобусами тощо.

Варто додати, що Наказ Міністерства охорони здоров’я № 256 ухвалили в грудні 1993 року. У ньому затвердили перелік небезпечних, шкідливих та важких робіт, на яких заборонили застосування жіночої праці. Наказ не дозволяв жінкам трудитися на ливарних роботах, у сфері металургії, електротехнічному й хімічному виробництвах. «Фактично він забирав у жінок свободу вибору й ставив у нерівне становище стосовно чоловіків. Його скасування мусить стати першим кроком на шляху до недискримінації жінок у трудових відносинах. Далі – створення безпечних умов праці для всіх людей, незалежно від статі», – написала на своїй сторінці у «Facebook» народна депутатка, ініціаторка всеукраїнської кампанії з боротьби з трудовою дискримінацією «Жінка може все!» Ірина Суслова.

У свою чергу, в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун зазначила, що цей наказ був дискримінаційним. «Перелік із сотень заборонених професій, таких як водії вантажівок, водолази, пожежники, незабаром утратить юридичну силу. Забороняти – це згубний підхід. Потрібно створювати умови праці, які будуть безпечними для всіх, а не робити заборони. Ще зберігається обмеження на працю для жінок у підземних роботах, але їх також буде скасовано, коли Україна завершить процедуру денонсування Конвенції про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду № 45», – зазначила Супрун.

Додамо, що в більшості країн світу не існує заборон на професії для жінок. Це підтримують міжнародні документи з прав людини: Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт з громадянських та політичних прав, Міжнародний пакт з економічних, соціальних та культурних прав. Проте подібні заборони досі діють у колишніх радянських республіках: Білорусі, Росії, Вірменії, Грузії, республіках Центральної Азії.

Облік та чипування тварин

Цікавим нововведенням цього року має стати поданий до Верховної Ради України законопроект про запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин, який передбачає, зокрема, проведення чипування й реєстрації всіх домашніх тварин.

Згідно з цим документом, реєстрації підлягатимуть усі тварини віком від 2 місяців. Видаватиметься довічний порядковий номер, який кріпитиметься до нашийника. При цьому буде введений новий збір на домашніх собак і котів у розмірі 180 гривень за реєстрацію.

Крім того, українців зобов’яжуть при переїзді повідомляти в 5-денний термін ветеринарну службу про наявність у них вихованців; введуть обов’язкове відвідування ветеринарних клінік – не рідше ніж раз на три роки; заборонять розводити потомство в себе вдома, це доведеться робити виключно в ліцензованих племінних розплідниках і кінологічних клубах, що мають ліцензію.

На думку 20 депутатів, які підписалися під цим законопроектом, контроль за дотриманням усіх нововведень має здійснювати Нацполіція.

Крім того, вводяться штрафи за неприбирання екскрементів собаки (від 850 грн до 1,7 тис. грн), використання тварин для жебракування (від 5,1 до 20,4 тис. грн), розведення безпородних домашніх тварин у себе вдома (від 5,1 до 20,4 тис. грн), відмову від стерилізації тварини (3,4 до 20,4 тис. грн), а також за продаж котів і собак з рук без документів (від 340 грн до 20,4 тис. грн).

Ми вже давно звикли, що з року в рік у нашій державі відбуваюся зміни, інколи настільки радикальні, що буквально перевертають наше життя. Поряд з тим завжди мріємо та сподіваємося, що зміни принесуть щось хороше: стабільність, добробут, мир і кращі перспективи для нас та наших дітей.

Вікторія КОПИНЕЦЬ