Мовні табори при школах Закарпаття, або Куди подіти дитину

Швидко спливає час… Завершується ще один навчальний рік. Невдовзі пролунає останній дзвоник, пройдуть підсумкові атестації, навчальні екскурсії, а 29 травня у школах Закарпаття розпочнуть роботу пришкільні табори літнього відпочинку.

Для багатьох батьків із різних причин такий спосіб оздоровлення дитини є єдиною можливістю. Далеко не кожна родина може дозволити собі відправити малечу на море або в дитячий санаторій. Навіть путівка в табір, що знаходиться в межах області, вимагає значних матеріальних витрат. Перебування ж у пришкільному, особливо завдяки підтримці міської влади, є доступним для кожної сім’ї, а для малозабезпечених і багатодітних родин, дітей-сиріт узагалі безкоштовним.

Цього року, як і минулого, у межах області працюватимуть як оздоровчі, так і мовні пришкільні табори. Слід сказати, що переважна більшість батьків намагаються влаштувати своє чадо у мовний. Адже протягом двох тижнів з їхніми дітьми займатимуться англійською чи на сьогодні надзвичайно популярною і модною в нашому краї угорською. Мовний табір, з цього боку, є плюсом у заощадженні коштів на репетитора.

Минулого року в області працював 31 табір із мовним напрямом. Улітку 2017-го відчинять свої двері школи п’яти міст та 14 районів, де діти матимуть можливість відвідувати мовні табори з вивченням чи то підвищенням знань з англійської, німецької, французької, чеської, російської та угорської мов. До прикладу, в Ужгороді працюватимуть табори на базі 14 загальноосвітніх навчальних закладів.

Інформацію про школи, в яких діятимуть табори, можна знайти на офіційному сайті департаменту освіти і науки облдержадміністрації в розділі «Мовні табори».

Однак літніх таборів, де діти можуть безкоштовно відпочити, в області стає дедалі менше. Цього року звичайних пришкільних таборів удвічі менше, і працюватимуть вони тільки в червні. Головною причиною є брак коштів. Питання забезпечення покладене на місцеві бюджети. Зрозуміло, що грошей у містах та районах критично не вистачає. Тож і фінансування оздоровчих таборів шалено скорочується.

Та й загалом для навчальних закладів пришкільний табір – досить наболіле питання. Організація його роботи протягом двох тижнів лягає на плечі адміністрації школи й педагогів початкової ланки. Дуже важко розраховувати на творчу енергію та ентузіазм учителя після закінчення навчального року, коли нервова система виснажена й потребує відпочинку чи хоча би зміни виду діяльності. Вихованці пришкільного табору також за рядом обставин змушені залишатися ще майже на місяць у стінах школи, що, звичайно, не сприяє оздоровленню. Особливо це стосується закладів, розташованих серед асфальту міських вулиць, відкіля до найближчого парку чи скверу треба добиратися міським транспортом, а подорожі за межі міста через брак коштів узагалі неможливі.

Переважна більшість учителів не горять бажанням долучатися до процесу двотижневого відпочинку дітей. Можливо, тому, що це не відображається на заробітній платі або тому, що вони виснажуються за навчальний рік. Тож забезпечення роботи табору педагогічними працівниками – окреме й дуже гостре питання.

«Кожного року переді мною постає проблема, вирішити яку досить важко. Це залучення вчителів до роботи в таборі. Вони надто виснажені під кінець навчального року. До того ж їм потрібно придумувати різні цікавинки для дітей у той час, коли інші їхні колеги мають можливість займатися документацією, якої в кінці навчального року купа», – визнає один із директорів мовного табору Ужгородщини, який працюватиме цьогоріч.

«Переважна більшість дітей з нашої школи. Зрозуміло, що з учнями, яких знають учителі, набагато легше працювати. Тому в першу чергу ми намагаємося забезпечити місця саме для дітей із нашої школи», – говорить один з ужгородських учителів.

А от Оксана Мельниченко, голова методичного об’єднання вчителів іноземної мови, розповіла: «На базі БПЛ «Інтелект» практично щороку працюють табори. Вони або оздоровчі, або мовні. Цьогоріч, як і завжди, плануємо провести з дітьми різні цікаві, але водночас потрібні заняття. Це створення різних проектів, розмовна практика. Ось, до прикладу, минулого року ми «тренувалися» на туристах, які відвідували наше чудове місто. Спілкуючись англійською, допомагали їм знайти дорогу до пам’яток архітектури та інших місць. Було цікаво та пізнавально».

Тож батькам залишається обрати заклад та влаштувати свою дитину бодай на тиждень-два, поки не знайдеться іншого вирішення питання літнього відпочинку або не буде можливості відвезти її до родичів у село.

Софія ПЕКАРОВИЧ