На Закарпатті сертифіковано вже 80% лісів

У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулося засідання Громадської спілки «Асоціація відповідальних лісопромислових підприємств України», головна мета якого – пошук шляхів вирішення актуальних проблеми деревообробних підприємств.

На засіданні були присутні начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга, його заступники – Ігор Коцур та Василь Кий, директор Національного представництва FSC в Україні Павло Кравець, спеціаліст з лісових питань Дунайсько-Карпатської програми WWF в Україні Роман Волосянчук, директор ТОВ «Ено-меблі» та голова Громадської Спілки Євген Кунинець, Президент в РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук,, керівник ТОВ ВГСМ Ірина Мацепура, представники деревообробних компаній, представники неурядових громадських організацій, органів місцевого самоврядування, контрольних органів, органів сертифікації, науковці та представники ЗМІ, повідомила “Карпатському об’єктиву” прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Під час засідання учасники обговорили питання взаємовигідного співробітництва з питань лісової сертифікації між Закарпатським ОУЛМГ та соціально і екологічно відповідальними деревообробними підприємствами Закарпаття, ознайомилися з міжнародним досвідом діяльності лісопромислових асоціацій зорієнтованих на розвиток лісової сертифікації за схемою FSC. Серед найважливіших питань, яке піднімалося під час засідання учасниками – це гостра необхідність відповідального лісоуправління для збереження біорізноманіття та сталого використання лісових ресурсів.

«Сучасний ринок лісової продукції все наполегливіше вимагає дотримання принципів екологічно відповідальної, економічно рентабельного, соціально орієнтованого управління лісовими ресурсами, а також гарантії того, що ці принципи не тільки декларуються, але й реально виконуються. Закарпатські лісгоспи вперше пройшли процес сертифікації за схемою FSC (Лісова Наглядова Рада) і у жовтні 2005 та отримали сертифікат. На Закарпатті триває боротьба з незаконними рубками і нелегальним обігом деревини. На сьогоднішній день лісова сертифікація в лісових господарствах триває, однак уже 14 з 18 лісогосподарських підприємств успішно пройшли міжнародний аудит. Це означає, що 80% закарпатських лісів сертифіковано», – каже начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга.

Також він зазначив, що Закарпатське лісове господарства активно переймає найкращий світовий досвід наближеного до природи лісництва з широким залученням громадськості та представників мас-медіа:

«Тільки спільними зусиллями разом можна навести порядок із браконьєрством у лісах і недобросовісними лісівниками. Так за ініціативи Закарпатського обласного лісомисливського управління було створено Громадську Раду при лісовому господарстві, робота лісівників постійно висвітлюється через засоби масової інформації та соціальні мережі. При цьому головним залишається для лісівників – дотримання збереження балансу між вирубками та лісовідновленням, і переважаючими залишається все ж таки лісовідновлення. Адже на сьогоднішній день лісівники вирубують значно менше дерев, ніж саджають. І я впевнений, що якраз таки громадськість і журналісти через певний час нашої співпраці зможуть дати оцінку стану збереження лісових генетичних ресурсів. І разом ми зможемо зберегти наші ліси для майбутніх поколінь».

Директор ТОВ «Ено-меблі» та голова Громадської Спілки Євген Кунинець розповідає:

«Сьогодні беззаперечно визнається, що сертифікація лісів є також одним із визначальних інструментів імплементації принципів сталого розвитку у лісове господарство. Лісова сертифікація забезпечує створення умов для збалансованого вирішення економічних, екологічних та соціальних питань у лісовому секторі. Сертифікація лісів окремого лісогосподарського підприємства формує для нього сприятливі конкурентні передумови завоювання місця на ринках деревини чи виробів із неї, в т. ч. на міжнародному. Такий сертифікат засвідчує, що на даній території управління лісами і господарювання в них здійснюється з дотриманням критеріїв невиснажливого лісового менеджменту».

«Лісова сертифікація – це процедура, під час якої третя незалежна сторона – акредитована аудиторська організація – засвідчує, що система ведення лісового господарства сертифікованих лісогосподарських підприємств відповідає встановленим екологічним, економічним та соціальним стандартам. Тобто лісовий менеджмент враховує інтереси місцевих мешканців, працівникам лісогосподарських підприємств забезпечено соціальний захист, лісівництво базується на екологічних підходах. Деревина у сертифікованому підприємстві заготовляється природозберігаючими технологіями, запобігаючи знищенню лісової підстилки, розвитку ерозійних процесів, зсувам; лісові насадження відновлюються переважно природним шляхом, а біорізноманіття (різноманіття флори та фауни) не опиняється під загрозою. До процесу сертифікації за схемою FSC акредитована аудиторська організація обов’язково залучає усі зацікавлені сторони, зокрема представників місцевих громад, природоохоронних неурядових організацій та деревообробних підприємств, – коментує незалежний експерт-лісівник Роман Волосянчук, – бо це є стимулом для лісгоспів поліпшити діяльність лісогосподарських підприємств й наблизитись до рівня, який відповідав би засадам сталого розвитку. Адже вимоги, які ставить сертифікація до лісогосподарських підприємств, перевищують вимоги чинного лісового законодавства України, зокрема у частині щодо залучення місцевого населення до планування лісогосподарських заходів чи збереження біорізноманіття».

До обговорення вагомих питань також долучилися представники громадськості Закарпаття, зокрема їх думку представив Іван Данацко:

«На сьогоднішній день ми бачимо, що лісівники в області прислуховуються до думки громади і не тільки вирубують ліс, але і займаються заготівлею насіння, лісовідновленням, прагнуть до збереження екологиї. Бачимо також певні позитивні зміни в лісогосподарській діяльності та висвітленні роботи лісгоспів через пресу, швидке реагування на повідомлення з прокуратури та Нацполіції. Хоча є куди рухатись. Як представника громадськості хочу наголосити, що нас бентежить питання збереження зелених Карпат, хоча й сама громадськість розуміє, якщо зупинити всі види рубок, то частина хворого лісу, який треба рубати просто згниє, деревообробні підприємства збанкрутують, люди залишаться без робочих місць, а державна казна без податків. Тож лісомисливгоспи рухаються у правильному напрямку».

Асоціація з’явилася внаслідок необхідності в об’єднанні відповідальних лісопромислових підприємців для ведення бізнесу у сталий спосіб, який може задовільнити потреби підприємців та зберегти ліси України. Створенню Асоціації передувало підписання «Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво з питань лісової сертифікації між Закарпатським ОУЛМГ, Національним представництвом FSC в Україні, WWF, екологічними НГО та деревообробними й лісозаготівельними підприємствами Закарпаття».

Метою «Асоціації відповідальних лісопромислових підприємств України» є задоволення, захист і реалізація його членами своїх законних прав і свобод через підтримку і просування соціального й екологічного відповідального лісопромислового бізнесу.

Основними завданнями Спілки є, серед іншого:

• Сприяння розвитку державної політики закупівель лісових продуктів законного і сталого походження;
• Підтримка розробки, впровадження та функціонування відповідальних систем закупівель лісоматеріалів для своїх членів;
• Просування та підтримка міжнародних схем лісової сертифікації, зокрема, Forest Stewardship Council (FSC) ;
• Підтримка розробки, впровадження та функціонування систем контролю руху та обліку лісопродукції по ланцюгу від виробника до споживача;
• Сприяння в боротьбі проти незаконних лісозаготівель та торгівлі незаконною лісопродукцією;
• Сприяння у збереженні лісів високої охоронної цінності;
• Недопущення належності членів до господарської діяльності, яка пов’язана: з порушеннями громадянських і законних прав працівників і місцевих жителів; перетворення лісів у плантації або нелісові категорії земель; вирощування генетично модифікованих організмів; порушенням конвенцій МОП про основоположні принципи і права в сфері праці;
• Сприяння органам місцевого самоврядування у виконання програм соціальної допомоги місцевим громадам;
• Сприяння в забезпеченні виконання вимог стандартів лісової сертифікації підприємствами лісового господарства тощо.