12135
20:37 9.082016

Наші за кордоном. Канада

Життя 3773

Кожна людина хоче, щоб її життя проходило, наче історія хорошої казки, мріє, щоб умови життя були найкращими та найсприятливішими.

tor

Попри те, що українці – доволі терпляча нація, виїзд за кордон у пошуках кращої долі не є для них дивиною. Тим паче на Закарпатті. Адже нашим краянам пощастило з тим, що область межує з чотирма країнами. Саме тут виїзд у Чехію чи Польщу на заробітки є одним із найпоширеніших способів заробити чималі гроші за короткий проміжок часу. Це і близько, і безпечно, і роками перевірено.

З огляду на нестабільну ситуацію в країні еміграція українців – доволі поширене явище, яке з часом, на жаль, лише зростає. Проте якщо одні їдуть у сусідні країни, то інших такий вихід не задовольняє, і вони намагаються розшити свої горизонти.

Героїня нашої історії – Олена, яка проживає з чоловіком у Канаді вже другий рік, ба більше, нещодавно стала молодою мамою.

“Ніколи не мріяла жити за кордоном і навіть не думала про те, що коли-небудь виїду з України. Вирішила переселитися сюди, бо це була мрія мого чоловіка. Тож після весілля я попрямувала за ним.

У Канаді дуже хороше, лояльне та позитивне ставлення до всіх національностей, українців у тому числі. До того ж багато канадців мають українське коріння, тут чимало українських розважальних центрів, шкіл, садочків.

Роботу в принципі теж знайти не важко, той, хто хоче працювати, матиме її. Канада – одна з найбільш економічно й політично стабільних країн у світі. Тут не лише на папері працюють усі закони, є можливість реалізовуватися і насолоджуватися життям на повну.

Зізнаюся, що перших півроку мені дуже хотілося додому, незважаючи на те, що в цій країні справді класно. Однак для іммігрантів перший час адаптації доволі складний, бо потрібно влитися в тутешнє життя. Тепер я абсолютно не маю бажання й не планую повертатися в Україну, навпаки, хотіла б забрати сюди і рідних.

До речі, на початках адаптуватися нам допомагали на той час чужі люди, котрі сьогодні є нашими хорошими друзями.

При переїзді в Канаду з нами трапився один цікавий випадок, який мені запам’ятався найбільше, хоча кумедні ситуації бувають і на роботі. Отже, метро по-англійськи називається «subway». Як тільки ми приїхали і ще не знали місто, то сіли в автобус і їдемо, читаючи вивіски, де б нам вийти. І тут мій чоловік каже: «Дивися, там, певно, є метро, бо написано «Subway». Ми вийшли з автобуса, заходимо туди, а там бургери продають. Натомість я давай питати, як спуститися в підземку і все таке, а як з’ясувалося, то не метро, а щось подібне до McDonald’s. Теж мені, виявили фантазію в назві. Але вийшло доволі кумедно.

Звичаї цієї країни описати складно, чогось корінного канадського тут практично немає, усе дуже схоже з Америкою та її традиціями.

Щодо документів, які ми готували для переїзду, то зробити їх складно, до того ж це тривалий процес. Варто враховувати, що 50% населення тут – іммігранти, у зв’язку з цим програми на виїзд наразі дуже обмежують та ускладнюють.

Клімат у Канаді схожий на український, лише зими набагато холодніші. Природних катаклізмів, чи то примх природи, як таких немає. Бувають тільки сильні снігопади й не менш сильні морози. Люди легко їх переносять, рятуючись якісним лижним одягом і гарячою кавою.

Насправді тут дуже гарно і є величезна кількість місць, які варто побачити. Ми були лише на Ніагарі, їздили в гори на кемпінги, недалеко від Торонто, де власне і проживаємо. До речі, Торонто теж надзвичайно гарне.

Попри те, що Канада дуже далеко від України, тут є багато місць, які нагадують мені дім, от тільки дороги кращі.” (Усміхається).

Іванна БОНДАРУК

 

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах