Заступник міністра освіти відвідала Закарпаття, щоб обговорити проєкт державного стандарту базової середньої освіти. Фото, Відео
22:15 25.02

Заступник міністра освіти відвідала Закарпаття, щоб обговорити проєкт державного стандарту базової середньої освіти. Фото, Відео

Життя 362

У вівторок, 25 лютого, у село Яноші Берегівського району навідалися поважні гості. Тут відбулася зустріч заступника міністра освіти і науки України Любомири Мандзій з викладачами української мови і літератури, які працюють у школах з угорською та румунською мовами навчання. Одним із головних питань стало навчання українською.

На зустрічі також були присутні: заступник голови Закарпатської ОДА Ольга Травіна, директор департаменту освіти облдержадміністрації Ганна Сопкова, заступник директора Команди підтримки реформ з питань Нової української школи Роман Шаян, радник з питань мови проєкту «Фінська підтримка реформ української мови» («Навчаємось разом») Ігор Хворостяний, державний експерт МОН Тетяна Мовчан.

У ході розмови заступник міністра освіти Любомира Мандзій насамперед привітала всіх присутніх та наголосила на важливості цієї зустрічі саме на Закарпатті. Відтак вона закликала вчителів брати активну участь в обговоренні державного стандарту базової середньої освіти.

За її словами, це й стало головною метою візиту. Адже проєкт державного стандарту базової освіти буде оприлюднено для громадського обговорення вже 6 березня цього року. І до цього часу важливо почути думку вчителів, щоб у разі потреби врахувати їхні пропозиції шляхом внесення необхідних змін та доповнень у документ.

Любомира Мандзій зазначила: «Новий закон про повну загальну середню освіту, який було прийнято 16 січня, дає більші можливості для шкіл. А на підставі цього розробленого стандарту школа зможе самостійно напрацювати свою освітню програму… Ми, звичайно, у міністерстві залишимо й типову освітню програму, оскільки розуміємо, що далеко не кожна школа скористається з цієї можливості… Також ми зараз думаємо, як у зв’язку з цим змінити підхід до укладання підручників для 5–9-х класів».

Заступниця міністра роз’яснила вчителям і деякі аспекти підвищення кваліфікації педагогічних працівників: «Участь у вебінарах, тренінгах та семінарах також є формою підвищення кваліфікації. Педагог може сам спланувати процес, головне, аби впродовж 5 років набрати 150 годин».

Під час зустрічі з освітянами заступник директора Команди підтримки реформ з питань Нової української школи Роман Шаян представив основні принципи концепції проєкту державного стандарту базової середньої освіти. За його словами, цей документ «є стандартом можливостей і свободи». Зокрема він містить 9 галузей, серед них і мовно-літературну, до якої входять: українська мова як рідна; українська мова як державна, для кого вона не є рідною; рідна мова (інші рідні мови), а також іншомовна освіта… «Українську мову як державну на запит спільнот національних меншин, а також учителів, котрі викладають у школах із мовами навчання нацменшин, ми фактично  винесли окремим пунктом. У первинній редакції стандарту цього не було».

На практиці це означає, що результати, яких має досягти учень, котрий вивчає українську мову як рідну, і учень, котрий вивчає її як державну (не рідну), суттєво відрізняються.

Радник з питань мови проєкту «Фінська підтримка реформ української мови» («Навчаємось разом») Ігор Хворостяний детально пояснив, у чому саме полягає різниця. Він, зокрема, представив проєкт державного стандарту базової середньої освіти, а також таблиці, де чітко розписано, яких саме результатів має досягти учень, котрий вивчає українську мову як рідну, і той, котрий вивчає її як державну (тобто не рідну).

За словами Ігоря Хворостяного, цей стандарт є унікальним ще й тому, що до його створення була залучена колосальна кількість як українських, так і закордонних фахівців. Він пройшов фінську, канадську експертизи та ін. Тому це поєднання світового досвіду й українських реалій. Отож Ігор Хворостяний запросив педагогів до дискусії та попросив сміливіше висловлювати свої думки.

Варто додати, що педагоги дійсно активно включилися в обговорення документа. Так, одна з директорів шкіл нацменшин зауважила: «Ми працюємо над тим, щоб навчити угорця державної мови, але над нами постійно висить ЗНО… Зрештою батьки разом з дітьми часто обирають легший шлях – покидають країну… А ми тут ніяк не можемо зрозуміти: наше завдання навчити дітей мови чи готувати до ЗНО?». На недосконалості ЗНО наголошували й інші педагоги, які охарактеризували його так: «Ми вчимо дітей знати не предмет, а винятки!». У свою чергу, деякі вчителі сільських шкіл із мовами викладання національних меншин наголошували на тому, що неможливо вчити дитину в перших класах школи будь-якого предмета, коли вона розуміє всього кілька слів із мови викладання.

Руслан ФАТУЛА

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне