Як у Перечині Стрітення відзначали та свічки освячували. Фото
14:49 15.02

Як у Перечині Стрітення відзначали та свічки освячували. Фото

Життя 191

15 лютого православні та греко-католики празнують одне з найбільших християнських свят – Стрітення Господнє.  Урочисто відзначати  його почали з кінця V століття.

Празнують Стрітення в пам’ять про те, як Марія з Йосифом принесли до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його Різдва. Їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником і від Духа Святого був звіщений, що зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».

У церквах Закарпаття цього дня відправляють Божественну літургію. Після її завершення священик кадить свічки і кропить їх свяченою водою, виголошуючи: «Благословляються і освячуються свічі ці окропленням води цієї свяченої в ім’я Отця, і Сина, і Святого духа. Амінь». Там же їх запалюють, а потім несуть додому. У попередні роки так було і в Перечинському греко-католицькому Свято-Миколаївському храмі. Сьогодні отець Мирослав сказав присутнім не запалювати свічки, бо торік було багато свічковиння на підлозі у церкві, а зчистити його не так просто. Отож настоятель храму провів обряд освячення стрітенських свічок, відправив Вечірню та зробив миропомазання. А свічки вірники запалили вдома.

Стрітенська свічка здавна наділялась народом особливими магічними особливостями. З нею обходять обійстя, щоб «святим полум’ям освітила, од нечистої сили захистила».

У дохристиянських звичаях цей час Стрітення здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що “в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє”.

– Стрітення знаменує собою зустріч зими з весною, коли у дня більше світла, а в ночі менше стужі, а також початок весняно-городніх робіт, – каже моя співрозмовниця пані Маргарита.

З 16 лютого садівники приступали обрізати і щепити дерева. Казали: «До Стрітенія лиши дерева спати, а по Стрітенію можеш обрізати». Щепили з дерева на дерево, бо вважали, що прищепа і відщепа в’єдно просипаються і файно зростаються. Ґаздині, починаючи з Стрітенія, висівали в ящики насіння овочевих, щоб мати ранню росаду.

За повір’ям, грім до Стрітенія «спить, приколисаний зимою». Чути його – аномальне явище. Однак на Стрітеніє він прокидається, «йде небом гуляти й дає про себе знати». Тому Стрітеніє називають ще Грімницями. Як відомо, перший грім у Перечині був 11 лютого.

Вважали також, що з приходом Стрітенія починають повертатися птахи з вирію: «Проснулись грімниці – повертаються птиці».

Придивлялися до Стрітенія і пасічники: якщо рій у вулику загув – значить весну відчув.

Серед закарпатців побутує прикмета: як зустрінеш і проведеш Стрітення, таким буде і наступний рік. Тому цього дня не можна сваритися, грішити, а йти до церкви, відвідувати батьків, зустрічатися з рідними та близькими.

Тетяна Грицищук, фото автора

 

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне