Річницю падіння Берлінського муру відзначали в Ужгороді. Фото, Відео

Сьогодні, 5 листопада, в бібліотеці Українсько-угорського навчально-наукового інституту УжНУ провели «нетрадиційний урок історії» присвячений «Тижню Німеччини в Україні». Організаторами виступили Генеральне консульство Угорщини у місті Ужгород разом з ужгородським представництвом міста-побратима Дармштадт (Німеччина).

Цьогоріч «Тиждень Німеччини в Україні» присвячений 30-літтю падіння Берлінського муру. Проте мало хто пам’ятає, що завдяки ентузіастам в сусідній із Закарпаттям Угорщині Берлінський мур отримав перші тріщини – на угорсько-австрійському кордоні під містом Шопрон 19 серпня 1989 року відбулася мирна демонстрація, так званий Пан’європейський пікнік. Тоді за згодою двох країн прикордонні ворота на старій Братиславській дорозі символічно відкрили на 3 години і сотні громадян тодішньої НДР втекли на захід, в Австрію. Пан’європейський пікнік став потужним поштовхом до подальших демократичних рухів у Східній Європі.

Тож про ці події, їхнє відлуння та вплив на тодішню систему розповіли історики та експерти – Василь Брензович, голова Товариства угорської культури Закарпаття, Ласло Зубанич, голова Демократичної спілки угорців України, Дьєрдь Дупка, голова Товариства угорської інтелігенції Закарпаття.

На дискусію до Ужгорода приїхали й свідки подій тридцятилітньої давнини, з Австрії та Угорщини – відомий журналіст і музикант Карл Канич та керівник зміни прикордонників у той історичний день Белла Арпад. Вони поділилися з присутніми власними переживаннями, думками та емоціями, що оволоділи ними 30 років тому і, звісно, радістю, яка охопила усіх.

Йожеф Бугайла, керівник дипломатичної місії Угорщини в Ужгороді привітав присутніх на такому цікавому та пізнавальному заході: «30 років свободи» – це тема нашої сьогоднішньої зустрічі, коли ми можемо згадати тих сміливців, що брали участь у руйнуванні Берлінського муру, зміні правлячого режиму та проголошенні Угорської Республіки. Людей, без чийого розуму, наполегливості, мудрості та сміливих кроків Німеччина б не об’єдналася. Угорщина відкрила кордони, після чого роз’єднані німецькі сім’ї могли зустрічатися не лише біля Балатону».

Відтак, Василь Брензович розповів про події тридцятилітньої давнини більш детально. З одного боку він змалював картину якими ж впливовими виглядали події 1989 року і яке майбутнє вони пророкували для світової спільноти. З іншого – як сприйняв ці події тодішній молодий випускник Ужгородського національного університету:

– В угорській громадській думці 1989-ий закарбувався як рік чудес, адже тоді відбувалися події, які колись вважалися небаченими та нереальними. Після тривалої гонки озброєнь у Радянському Союзі розпочалася глибока економічна криза, яка спонукала керівництво держави реалізовувати нові реформи. Разом з тим, однією з найважливіших подій 1989-го стало виведення радянський військ з Афганістану. Всім стало очевидно, що Радянський Союз ослаб і прийшов час змін, які й відбулися незабаром – демонстрації, вибори, незалежність.

Щодо Німеччини, то вона була у вельми цікавій ситуації, адже після Другої світової війни її поділили на дві частини – Федеративну Республіку Німеччина та Німецьку Демократичну Республіку. Перша стала економічно значно розвиненішою державою, тож для того аби якось підтримувати стабільність у біднішій НДР там створили сувору «охоронну систему» – побудували Берлінський мур та надзвичайно укріплену лінію державного кордону. Жителів держави ніби огородили від навколишнього світу – це тривало десятиліттями. І от, у 1989 році вони змогли взяти керівництво своїм життям у власні руки, зажевріла мрія про об’єднання, якій судилося здійснитися та вивести країну на новий щабель.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ