На Закарпатті вдев’яте палили «Лемківську ватру»

Опубліковано: | Переглядів: 1524
  • Поділіться із друзями:

15 вересня у селі Ворочево Перечинського району відбувся ІХ Закарпатський обласний фестиваль етнічного мистецтва «Лемківська ватра».

Його мета – збереження історичної минувшини лемків, традицій, звичаїв та обрядів, популяризація та розвиток їхньої самобутньої культури. Втретє свято проходило на стадіоні перед в’їздом до села. Сюди прийшло-приїхало багато людей, аби відкрити для себе неповторний світ лемківської культури, заслухатися музикою та піснями, закружляти у народних танцях, посидіти біля традиційної ватри, скоштувати лемківських страв і випити погар вИна та децу самогонки.

Нагадаємо, лемки – це етнічна група українців, які споконвічно проживають по обидва боки Карпат у межах сучасних Польщі, України та Словаччини. Після закінчення Другої світової війни правлячі режими СРСР та Польщі вдалися до етнічних чисток та масових депортацій на територіях, де історично проживали лемки. У результаті каральних військових спецоперацій, які пройшли у кілька етапів з 1944 по 1947 роки, півмільйона лемків були депортовані на Донбас і в південні області України, а також на західні землі Польщі.

На Закарпатті лемки проживають у 200 населених пунктах. Найпотужніші осередки їхньої культури діють на Перечинщині, де розташована столиця крайових лемків – село Зарічево та музей-садиба «Лемківська хата», діє ансамбль «Лемківчанка».

На «ватру» завітали керівники області та району, міста, депутати різних рівнів, митці, делегації зі Словаччини та Польщі, а також туристи, люди, які цікавляться культурою різних етносів. Пригощали традиційними і сучасними стравами та напоями. Були і картопляні галушки, кремзлики, і палачінти з лекваром, і фанки, і боґрач, і відбивні, і котлети, і голубки (голубці), шашлик, і самогонка та вино. «Наші предки готували страви з того, що виростили на городі, з дарів лісу, в їх меню було мало м’яса, натомість багато овочів та фруктів, грибів, пили трав’яні чаї. Довгими зимовими вечорами ткали покрівці, вишивали рушники та килими», – розповіла пані Мар’яна. Увагу учасників свята привертав торт, на якому зображені символи села Зарічево – прапор і герб. Його спекла в.о.старости Зарічева Оксана Петрова.

Вихованці дошкільних закладів та учні шкіл району разом з батьками та вчителями підготували виставку «Осінь – щедра господиня», проявивши свою фантазію та креативність. Директор Зарічівської ЗОШ І-ІІ ступенів Алла Сорока повідала кореспонденту «Карпатського об’єктива», що у школі діє ансамбль «Лемківчаночка», який виконує лемківські пісні і танці, а також проводяться різноманітні заходи, на яких популяризується культура лемків.

У рамках фесту відбувся конкурс «Міс Лемківчаночка». Переможницею стала Ніколетта Желізко, учениця другого класу Сімерської ЗОШ. Варто зауважити, що дівчина вже встигла взяти участь у різних всеукраїнських та закордонних конкурсах зі співів і танців, де зайняла призові місця.

На заході збирали гроші на лікування Наталії, яка 8 вересня потрапила у ДТП на Львівщині. «Наталію знаємо, вона молодша за нас на рік. З нею сталася біда – потрапила в аварію, в якій загинув молодий чоловік, троє травмувалося. Вже були операції, попереду – ще декілька та реабілітація. На все це потрібно багато грошей. Аби підтримати Наталію фінансово, ми, десятеро дівчат, напекли тістечок. Бажаючі допомогти можуть пригоститися і пожертвувати певну суму. Ось скринька для збору коштів», – розказує і показує Вікторія. Для привернення уваги гостей фесту на палатці написано «Допомога». Як стало відомо кореспонденту «КО», дівчата зібрали 16500 грн. Воїстину благородна акція, яка об’єднує людей. Редакція газети «КО» бажає Наталії швидкого одужання.

Тетяна Грицищук, фото автора

«Карпатський об’єктив»

Анонси подій

Array

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події