70914
17:26 9.122018

Співи, танці і футбол на сцені – Перечинська школа відсвяткувала 90-річчя

Життя 630

8 грудня  Перечинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів відзначила поважний ювілей.

З нагоди 90-річчя в приміщенні РБК відбулися урочистості. Велика зала – переповнена. На тригодинному святі, яке об’єднало кілька поколінь перечинців, представники органів влади міста, району, області виголошували промови, дякували сіячам розумного, доброго, вічного, співали місцеві артисти, учасники творчих колективів, танцювали, подарунки вручали, щастя-здоров’я-успіхів-терпіння бажали і… зіграли у футбол. Свідком історичного заходу стала і кореспондент «Карпатського об’єктива».

Імена, вписані золотими літерами

«Що таке 90 років? Це мало чи багато? Це вік чи мить?– питає ведуча Тетяна Кречко. – Для освітнього закладу – це роки у труді і звитязі», – слушно зауважує.

Протягом дев’ятьох десятиліть школа випустила у світ широкий 9450 учнів, з них 358 отримали атестати з відзнакою. Кожен з них досягнув певних успіхів, реалізував свій талант і можливості. Вчорашні випускники стали люблячими батьками, щасливими матерями, турботливими дідусями, бабусями, які тепер водять до школи своїх онуків, правнуків. Сотні кандидатів наук, професорів, керівників різних закладів, установ. Заслужені працівники різних галузей. Почесні громадяни рідного міста. Відомі артисти, спортсмени, лікарі, люди праці. Є ким гордитися і пишатися. Ведучі читали і читали цей довжелезний список. Кожне ім’я глядачі супроводжували гарячими оплесками. Їх імена вписані золотими літерами в історію школи. Назвемо їх. Качала Іван – головний інженер вузькоколійки. Під його керівництвом побудовано вузькоколійку від Перечина до Лумшор. Голова (бирів) Перечина 1932-1939рр. Головей Василь – доктор філософсько-історичних наук. Головей Андрій – військовий льотчик, учитель школи, директор Перечинського ПТУ. Мельник Василь – доктор історичних наук, професор,фольклорист. Кибза Віктор – переможець олімпіад різних рівнів з різних предметів, випускник Московського університету міжнародних відносин, поліглот. Онуфер Валерій – футболіст, рефері ФІФА. Мейгеш Петро – директор Перечинської ДЮСША.

Сльози директора-рекордсмена та «Гуцулка Ксеня»

Кажуть, історію творять особистості та керманичі. То ж директорами були: Сочка Андрій, Менькев Василь, Петенько Юлій, Долинич Юрій, Качала Юрій, Коваленко, Павленко, Янкович. Освітній заклад очолювали від року до десятиліття. Рекордсменом став Федір Гунка. Директорував протягом 27 років. Його справу продовжує син Федір.

Теперішній директор Федір Гунка-молодший привітав зі святом усіх, хто навчався і працював у школі у різні часи. «Школа – це насамперед дух, традиції, пам’ять, наступність поколінь. Радує, що чимало наших випускників зайняли гідне місце в суспільстві і своєю працею прославляють як рідну школу, так і Перечин».

Федір Гунка-старший вийшов на сцену під «Гуцулку Ксеню». Це його улюблена пісня. Про це добре знають організатори заходу, тому і зробили «сюрприз» багаторічному директору. «Дуже хвилююся. Такий відповідальний момент, коли я вкотре зустрівся з вами, бачу вас – хороших, добрих, щирих, навчених і тих, що бажають вчити… Якщо хочете побачити щасливу людину, то подивіться на мене – це я, – каже і плаче. Розчулився. Присутні гаряче аплодують. – Рідній школі віддав дуже багато років. 1953-го вперше переступив її поріг, ставши першокласником. 1984 року повернувся і став працювати вчителем історії, а з грудня 1986 року по вересень 2012 року очолював колектив прекрасних людей».

Надзвичайно емоційним був виступ 85-річної випускниці школи Марії Панової. Школу будував її батько.

Штрихи історії

У кінці 20-х років ХХ століття Павло Яцко організував Перечинську горожанку, після річних курсів успішно склав іспити на право викладати у горожанській школі. Виявив себе вмілим організатором і керівником, справжнім народним учителем. Саме йому належить думка та справа, яка згуртувала освітян Перечина, і вони своєю працею взялись розвивати писемність та освіченість серед людей. Сприяли поширенню освіти, вихованню національної свідомості і національної гідності краян. На жаль, воєнне лихоліття знищило історичні архіви навчального закладу. В роки війни на базі основного корпусу школи у спортзалі розміщувався військовий госпіталь. А у класному приміщенні жандарми тримали заарештованих. 1944-1945рр. – це останні роки існування горожанки. 1945-1946рр. – середня школа – десятирічка.  У 1952-1953н.р. у закладі працювало 30 педагогів, навчалося 552 учнів. У 1954-1955 н.р. у школі було 18 класів. Тепер навчається 760 учнів у 29 класах. У всі роки на її базі діють гуртки, в яких задіяно більшу частину учнів. Школярі беруть участь у багатьох змаганнях та олімпіадах.

***

Подарунків було багато, подарунки були різні – і для навчально-освітнього закладу, і від нього. Ікону Святого Миколая директору школи від греко-католицької громади вручив отець Мирослав. Декому із запрошених вручили квіти та пам’ятні сувеніри, а присутнім подарували магнітики з ювілейною датою школи.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять тих педагогів та випускників, які відійшли у Вічність. А педагогам та учням заспівали «Многая літ».

Тетяна Грицищук, фото автора

 

 

 

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне