Коритнянська сільрада боргує ужгородському «Водоканалу» понад 18 млн гривень

Жителі села Коритнян роками мали воду в своїх криницях. Утім, після того як запрацював Минайський водозабір, місцеві колодязі висохли.

Тож тутешні жителі були змушені користуватися загальним водопроводом. За роки у селян накопичилися величезні борги. Нині Коритнянська сільська рада боргує КП “Водоканал міста Ужгорода”  понад 18 млн гривень.

Ця історія тягнеться досить давно, зрештою як і суди, між обома сторонами конфлікту. Днями, у місцевих ЗМІ з’явилася публікація, що директор водоканалу Станіслав Карташов разом із міським головою Ужгорода Богданом Андрієвим штучно створюють цю проблему і наживаються на ній. У зв’язку з цим, директор КП “Водоканал міста Ужгорода” організував прес-конференцію, аби пояснити представникам ЗМІ що це за інформація.

– Дуже цікава стаття. Ми вирішили знайти кінці звідки з’явилася ця інформація і з’ясували, що можливо це голова Коритнянської сільської ради. Оскільки на днях ми виграли від них суд у розмірі 10 млн грн, – зазначив директор КП. – Хочу трошки повернутися до історії цього питання. Розпочинається вона ще у 1972 році, коли на території Коритнянської та Холмківської сільрад було пробурено декілька свердловин для забезпечення заводу “Турбогаз”, газокомпресорної станції. У 1978 році додатково був розроблений проект, щодо Минайського водозабору для забезпечення питною водою мешканців міста Ужгорода. У цей момент існувало ще два проекти, після їх реалізації мали забезпечити села Холмок та Коритняни. Були розроблені свердловини для обох сільських громад. Для Холмкіської громади цей проект було реалізовано, а от з Коритнянами ситуація кардинально інша. Село не реалізувало свій проект і не реалізовує свої свердловини і по сьогоднішній день вони є споживачами Минайського водозабору.

Під час прес-конференції Станіслав Карташов наголосив, що у 2018 році голова Коритнянської сільради розпочав роботи по затвердженню нового генплану територій, де другий пояс санітарної охорони Минайського водозабору був розподілений на земельні ділянки для будівництва та обслуговування індивідуальних власних житлових споруд. За його словами, це суперечить чинному законодавству, тим паче, що цей водозабір загальнодержавного значення. Наразі правоохоронні органи займаються цим питанням.

– На сьогодні Коритнянська сільська рада боргує 18 мільйонів 130 тисяч гривень за використану воду, – зазначив директор КП “Водоканалу”. –  При чому, ця сума близька до наявної податкової заборгованості КП щодо сплати усіх податків з боку підприємства. Наприкінці року закінчуються строки відстрочки виконання рішень, які ми надали Коритнянській сільській раді. Плануємо із нового року ці рішення давати у роботу виконавчій службі для того, аби ці суми стягувалися на користь підприємства і йшли напряму у погашення податкового боргу. Ми виграли суд по стягненню 10 млн заборгованості, це частина суми із 18 млн, а інша частина судом підтверджена у інші періоди. Село не використовує свердловини, забурені конкретно для потреб зазначеної сільради, а й до сьогодні жителі є споживачами з минайського водозабору, того, що обслуговує абонентів Ужгорода і кількох прилеглих сіл. Схема розрахунків змінена. Із 1 серпня 2018 року усі мешканці, які територіально проживають у Коритнянах, Часлівцях та Кінчеші є прямими абонентами КП, із усіма з них укладені прямі договори на водопостачання. На сьогодні розрахунок перед Водоканалом на рівні 96%.  Тобто, тепер споживачі напряму сплачують нам. До цього моменту ми послуговувалися договором із сільською радою 1991 року, де усі зобов’язання у об’ємі поставленої води відбувались по одній угоді з одним контрагентом – Коритнянська сільська рада. Відповідно, усі борги, які виникали у цих межах, лягали на сільраду. Вони мали своє КП, яке мало працювати із населенням у отриманні платежів. Але, аналізуючи ситуацію, цим ніхто не займався: люди воду використовували, але практично за неї ніхто ніколи не платив.

Христина БІКЛЯН