Зради і перемоги 2017: чим запам’ятається українцям цей рік

Опубліковано: | Переглядів: 1900
  • Поділіться із друзями:

Ось-ось Новий, 2018 рік постукає у двері. Українці в передноворічній та різдвяній суєті намагаються не згадувати про погане. Хочеться пам’ятати лише про добрі події, добрі справи, які подарував нам 2017 рік. Бо одне діло – виголошувати палкі патріотичні промови, а зовсім інше – робити все для того, щоб Україна стала нарешті справді європейською державою не тільки на словах. Щоб кожен житель країни міг пишатися нею і щоб усім було тут комфортно жити.

ko.net.ua

«Карпатський об’єктив» склав рейтинг ключових подій, які найбільше запам’яталися українцям у 2017 році і які неодмінно ввійдуть в історію.

Подія епохи – безвіз з ЄС

1

Безперечно, номер один у топі подій за рік по праву посяде такий омріяний і довгоочікуваний безвіз. Президент Петро Порошенко таки дотримався обіцянки. Про що він неодноразово згадував.

З початком дії безвізового режиму українці кинулися робити біометричні паспорти (лише з ним не потрібна віза при перетині кордону з країнами ЄС). Цим вони заблокували роботу міграційних служб. Досі, щоб отримати документ, доводиться займати черги. Терміни видачі часто перевищують усі норми.

За час дії безвізового режиму на кордоні нарахували 355 тисяч громадян України, які скористалися нововведенням. Найчастіше виїжджали з країни на пунктах пропуску з Румунією та Польщею (майже 90 тисяч та 65 тисяч людей відповідно). Улітку ажіотаж серед охочих перетнути кордон без візи був значно вищим, ніж зараз.

11 червня журналісти Закарпаття запам’ятали дуже добре. Адже саме в нас була можливість першими перетнути кордон. Рівно опівночі за європейським часом (в Україні це 01.00) на українсько-угорському в пункті пропуску «Тиса» вишикувалися перші добровольці перетнути кордон з моменту старту безвізу. Мабуть, ту історичну подію, а також атмосферу свободи й перемоги журналісти запам’ятають надовго.

До речі, безвізовий режим для українців цього року став доступний не лише з ЄС. Наша країна домовилася про безвізовий або спрощений перетин кордону з цілою низкою країн! Наприклад, безвіз для українців підтримав парламент Канади. Кабмін затвердив угоду про спрощення візового режиму зі Швейцарією. Ведуться переговори про запровадження безвізового режиму з Кувейтом та Катаром. З 31 грудня українці без віз зможуть потрапити до ОАЕ. У Японії почалася робота над запровадженням безвізового режиму з Україною.

За останніми заявами глави МЗС Павла Клімкіна, переговори щодо безвізу або спрощення ведуться з понад 20 країнами. Десь за два роки чи навіть менше без візи можна буде потрапити приблизно в 100 країн.

Освітній закон

2

Стовідсотково, одним із найбільш скандальним цього року став Закон «Про освіту», який Верховна Рада ухвалила 5 вересня. Він викликав чимало шуму не тільки в Україні, але й у світі. Попри те, що українська влада вважає цей закон значною перемогою, представники нацменшин назвали його справжньою зрадою.

Законом установлено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна. А це означає, що система освіти мовами нацменшин, яка діє від часу здобуття незалежності України, опинилася під серйозною загрозою. Зокрема на Закарпатті є десятки угорських, румунських, словацьких шкіл.

Нагадаємо, представники угорців краю та інших національних меншин України неодноразово зверталися з цього приводу до Президента, парламентарів, Міністерства освіти і науки України та ін. У березні 2017 року народний депутат України Василь Брензович разом з іншими представниками угорців Закарпаття вручив голові ОДА Геннадію Москалю звернення до Президента України з вимогою не допустити обмеження прав національних меншин, яке підписали близько 65 тисяч закарпатців.

Відтак представники нацменшин навіть ініціювали те, аби Закон розглянула Венеціанська комісія. Після висновків Комісії, яка порадила Україні внести зміни до перехідних положень закону про освіту, забезпечивши довший період його впровадження, а також розпочати діалог з нацменшинами щодо мовного питання в освіті та зробити все можливе, щоб закон не загрожував збереженню культурної спадщини меншин і «безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах», нацменшини висловили свою позицію.

«Ми повною мірою погоджуємося з висновком Комісії, згідно з яким правильним рішенням, напевно, було би внесення змін до статті 7 та заміна теперішнього положення на більш врівноважений та чіткіше сформульований текст, – заявили організації угорців України. – Зважаючи на викладене, ми вважаємо висновки Комісії такими, що заслуговують на підтримку, хоча вони забезпечують лише часткове вирішення проблем, зазначених в аналітичній частині документа. Ми зробимо все для її реалізації, хоча усвідомлюємо, що шанси на це в теперішніх українських політичних умовах є мінімальними».

Зважаючи на міжнародний резонанс, пов’язаний з новим освітнім законом, на Закарпаття з робочим візитом навідувалися міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Урядовці дискутували з освітянами й представниками місцевої влади з приводу 7-ї статті згаданого закону, а також інспектували навчальні заклади нацменшин краю. Урядовці наголошували, що постараються зробити все для того, щоб знайти компроміс, який би задовольнив і представників нацменшин, і суспільство, і владу. Що ж, поживемо – побачимо…

Медреформа

3

Мабуть, однією із найбільш бажаних реформ, на які з великою надією та сподіваннями чекали українці, була медична. Приймалася вона практично з боями. Навіть зараз навколо неї чимало скепсису та критики. Одні вірять, що зміни увінчаються успіхом, інші ж з острахом чекають на нові й до кінця не з’ясовані особливості життя в період реформи. Адже розвалити старе дуже легко. А чи вдасться запровадити дійсно європейську медицину в Україні, відповісти складно.

Фактично реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) і платні. У МОЗ запевняють, що безкоштовними будуть первинна, екстрена та паліативна допомога, а також ведення вагітності й пологи. Щороку уряд готуватиме, а Рада ухвалюватиме список, що в медицині безкоштовне, а що ні. Це так званий «негативний список», за які послуги держава не платитиме.

Другий вид – співоплата, коли частину оплачує держави, решту – пацієнт. Мета співплатежів «держава-громадянин» – розподіл відповідальності за здоров’я пацієнта. Це можуть бути щомісячні виплати – страховка – або ж оплата за тарифом. Ціна на подібні послуги також контролюватиметься державою.

Не будуть оплачуватися державою стоматологія і пластична хірургія.

Відтепер дохід лікаря залежатиме від того, скільки в нього пацієнтів. Діятиме принцип: чим більше пацієнтів, тим більша зарплата.

Державні гроші підуть як у державну лікарню, так і в приватну практику. Якщо лікар відкрив свою практику, до нього звертаються пацієнти, він може отримувати від 15 тисяч гривень.

У МОЗ запевняють, що закривати лікарні або скорочувати медперсонал не стануть, але припускають, що конкуренція між лікарями і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» можуть привести до певних змін.

Звичайно, українці мріють про страхову медицину, коли держава оплачує мінімальну страховку, але пацієнт при цьому отримує гарантовану та якісну послугу. Але чи дійде Україна колись до цього? Нам залишається тільки сподіватися.

Пенсійна реформа

4

Її чекали, затамувавши подих, мільйони пенсіонерів по всій країні та багатіли думкою, що нарешті заживуть по-іншому. Але чи сталося так, як гадалося?

Реформа передбачала осучаснення пенсій з 1 жовтня 2017 року. Тоді Мінсоцполітики анонсувало, що із 12 млн пенсіонерів 8 млн отримують тільки мінімальну пенсію – 1312 грн, яка заледве становить 50% споживчого кошика. Після запровадження пенсійної реформи підвищення пенсій торкнулося 9 млн осіб, пенсії яких зросли від 200 до 1000 грн.

Згідно з новою реформою, пенсійний вік не змінився – змінилися умови виходу на пенсію. Таким чином, щоб вийти на пенсію в 60 років, потрібно мати 25 років стажу. При його відсутності пенсія призначатиметься пізніше.

Як же формується «бюджет» Пенсійного фонду? На сьогодні в Україні нараховується близько 26 млн громадян віком від 16 до 60 років, страхові пенсійні внески на постійній основі сплачують лише 10,5 млн осіб, ще за 1,5 млн внески сплачує держава. Отже, тільки за 75% зайнятого населення роботодавці та держава сплачують внески, 25% працездатних громадян узагалі не сплачують єдиний соціальний внесок (ЄСВ), вони працюють у тіньовій економіці. Тож одне із завдань ПФ – легалізувати заробітні плати й робочі місця, посилити мотивацію сплачувати внески.

За новими правилами, на пенсію впливають:

– середня заробітна плата застрахованої особи. При розрахунку пенсії до уваги береться персональна заробітна плата особи за всі періоди роботи, починаючи з липня 2000 року;

– середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за даними Пенсійного фонду України, за попередні три роки (за 2014–2016 роки – у розмірі 3764, 4 грн) ;

– тривалість страхового стажу, протягом якого особа сплачувала внески;

– вартість одного року страхового стажу, який зменшується з 1,35% до 1% у формулі визначення коефіцієнту страхового стажу.

Розмір пенсії за віком розраховується таким чином: розмір пенсії = Сз множиться на ІКЗ та КС. (Сз – розмір середньої заробітної плати, Ікз – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, Кс – коефіцієнт страхового стажу).

Варто зазначити, що розрахунок пенсій нині непрозорий. Правила нарахування виплат складні, включають різноманітні коефіцієнти, доплати, надбавки й нерегулярну індексацію. Одні після осучаснення пенсій отримали суттєву надбавку, інші ж – не гроші, а сльози.

Тож будемо сподіватися, що уряд обов’язково ще раз перегляне всі положення цієї реформи та внесе до неї потрібні зміни й корективи.

Підвищення «мінімалки»

5

У рейтингу найгучніших змін, які викликали чималий суспільний резонанс і були втілені в життя ще з 1 січня 2017 року, безумовно, лідирує ініціатива уряду про підняття мінімальної зарплатні. Так, з 1 січня «мінімалку» збільшили вдвічі – з 1600 до 3200 грн.

Як прокоментував тоді міністр соціальної політики Андрій Рева,

«цей законопроект дає можливість збільшити мінімальну заробітну плату, підвищити соціальні стандарти. Законопроект створює умови для підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн».

За його словами, зростання «мінімалки» мало сприяти легалізації праці, при цьому прийнятий закон надавав повноваження місцевим органам влади контролювати тіньову зайнятість.

Власне, про інфляцію варто сказати окремо. Прес-служба НБУ говорить про те, що «підвищення з 2017-го мінімальної заробітної плати додало 2–2,5 відсотка до інфляції поточного року, тоді як підвищення пенсій з жовтня додасть iще 0,3–0,6 пункта». У Нацбанку також констатують: зростання зарплат мало вдвічі більший тиск на інфляцію, ніж очікувалося. Найвідчутніший вплив підвищення мінімальної зарплати відбувся через підвищення собівартості послуг. Це пов’язано з тим, що в дійсності роботодавці не стільки підвищували «справжні» заробітні плати, скільки виводили їх з тіні, говорять в НБУ.

Тому беззаперечно, двократне збільшення мінімальної зарплати – це гучна ініціатива уряду, яка з часом виправдала себе.

Тож напередодні Нового року хочеться побажати українцям не втрачати віри й побільше оптимізму у вирішенні будь-яких проблем. І нехай полум’яні промови нашої влади будуть завжди підкріплені важливими рішеннями та справами, що зроблять українців щасливою і заможною нацією, яка посяде гідне місце в новій європейській сім’ї.

Христина БІКЛЯН

«Карпатський об’єктив»
Loading...

Анонси подій

Жовтень 2018
ПнВтСрЧтПтСбНд
« Вер   Лис »
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31     

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Різне:

  • ТБ програма

  • Гороскоп

  • База крадених велосипедів

  • Рецепти

  • Погода

    • Ужгород

      Хмарно завтра вранці.

      • Ясно

        Зараз: 8.14°C/1025.73гПа

      • Ясно

        Об 00 годині: 7.06°C/1025.82гПа

      • Ясно

        Об 01 годині: 6.18°C/1025.97гПа

      • Ясно

        Об 02 годині: 6.39°C/1025.96гПа

      • Ясно

        Об 03 годині: 8.12°C/1025.67гПа

    • Мукачеве

      Невелика хмарність сьогодні пізно вранці.

      • Ясно

        Зараз: 8.3°C/1025.56гПа

      • Ясно

        Об 00 годині: 7.76°C/1025.67гПа

      • Невелика Хмарність

        Об 01 годині: 7.37°C/1025.82гПа

      • Невелика Хмарність

        Об 02 годині: 7.76°C/1025.87гПа

      • Невелика Хмарність

        Об 03 годині: 9.31°C/1025.6гПа

    • Берегове

      Невелика хмарність протягом всього дня.

      • Невелика Хмарність

        Зараз: 7.93°C/1025.07гПа

      • Невелика Хмарність

        Об 00 годині: 7.65°C/1025.19гПа

      • Невелика Хмарність

        Об 01 годині: 7.74°C/1025.39гПа

      • Хмарно

        Об 02 годині: 8.32°C/1025.44гПа

      • Хмарно

        Об 03 годині: 9.73°C/1025.23гПа

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти